20 серпня виповнилося 100 днів з моменту призначення на посаду генерального прокурора Юрія Луценка. Після звільнення Віктора Шокіна у ЗМІ та політичних колах ширилися різні думки про майбутню заміну Віктора Миколайовича. Чи то жартівливо, чи то серйозно в пресі почали розглядали кандидатуру тодішнього керівника фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрія Луценка.

Чому спочатку багато хто подумав, що то жарт? Бо у Законі були чітко прописані вимоги до кандидата на посаду, під які Юрій Віталійович не підходив. До того ж, його дружина та інші однопартійці щоразу спростовували цю інформацію аж до моменту, коли у Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроект, який прибирав всі бар’єри для генпрокурорства Луценка.

І ось настає День Д, 12 травня, у наслідок чергової домовленості з депутатськими групами «Воля народу» та «Відродження», парламент спочатку підтримує законопроект 4645, який прибирає вимоги юридичної освіти та стажу на професії прокурора (248 За), а потім призначає Луценка генпрокурором (264 За).

Матеріал за темою:

Обійнявши посаду, новий генпрокурор дав, як це водиться у нашій країні, багато обіцянок. Вони стосувались і незалежності відомства, і очищення прокуратури, і доведення до суду гучних справ. Але 100 днів його роботи відзначилися зовсім не їхнім виконанням, а низкою подій, окремі з яких вже встигли стати для Луценка справжнім головним болем у відносинах з громадськістю. У першу чергу мова про конфлікт з НАБУ, який супроводжується насильством, взаємними звинуваченнями та використанням прокуратурою суду у своїх цілях. І хоча, як очільник Бюро Артем Стиник, так і сам генпрокурор запевняють, що ні між ними особисто, ні між їхніми відомствами війни нема, та питання, як останній може бути не в курсі чим займається цілий департамент ГПУ залишається відкритим.

Окрім скандалу з НАБУ, на перші 100 днів роботи Луценко у ГПУ припали і справи, які мають шанс поставити його в очах громадян у більш вигідне світло (особливо, якщо вони будуть доведені до логічного кінця). Це справи Єфремова, колишнього «гаманця» Януковича-молодшого Курченка та його компанії СЄПЕК, депутата-кіннотника Онищенка. Але у цьому списку стоденних досягнень поки немає найважливішого з того, що було обіцяне Юрієм Луценком при вступі на посаду. Чи з’явиться їх виконання у наступному списку? Занадто часто у нашій країні правим виявляється той, хто сумнівається.

image_2016-08-20_16-05-31