Про те, що судовій системі України потрібне оновлення знає кожен. Тому ми не займатимемося розповідями про погані суди та суддів, а зупинимося на варіанті можливого вирішення цією проблеми хоча б частково. Абсолютно випадково наш варіант виходу з цієї ситуації співпав з позицією Мін’юсту України, але про це пізніше.

Антикорупційна прокурора, бюро та…суди?

Одним із варіантів вирішення цієї проблеми, на нашу думку, є створення спеціалізованого судового органу, який займатиметься розглядом справ саме корупційного спрямування. Україна вже має орган, що займається досудовим розслідуванням корупційних злочинів – Національне антикорупційне бюро України. Також була створена і достатньо автономна структурна одиниця Генеральної прокуратури – Спеціалізована антикорупційна прокуратура, яка здійснює нагляд за законністю ведення досудового слідства НАБУ. А ще є Національне агентство з питань запобігання корупції. Відомство займатиметься реалізацією державної антикорупційної політики, у тому числі – моніторингом е-декларацій чиновників, контролем за додержанням органами державної влади антикорупційного законодавства тощо. Про взаємодію антикорупційних органів ми вже писали раніше і навіть зробили інфографіку.

Матеріал за темою:

Наразі в Україні триває масштабна переатестація всіх суддів, але, як показує практика, значних результатів вона не дає. На проблемі корумпованості чинної судової системи наголошував навіть посол США в Україні Джеффрі Пайєтт:

«Люстрація не закінчена. Після того як уже цей процес триває більше року, корумповані судді все ще займають свої посади. Судді залишаються безкарними, коли вони зневажають права людини або демонструють презирство до верховенства права» (30 жовтня 2015 року).

Саме з цим пов’язана ідея створення Спеціалізованого антикорупційного суду, який безпосередньо розглядатиме передані НАБУ справи. Нарешті, думка про доцільність формування спеціалізованих антикорупційних судів, була озвучена і міністром юстиції.

У своєму інтерв’ю «Радіо Свобода» Павло Петренко озвучив наміри щодо проведення глибинного реформування судів, яке передбачатиме, у тому числі, внесення змін до Конституції України, повного оновлення суддівського корпусу із застосуванням конкурсних процедур із залученням представників громадськості. При цьому, з метою спрощення процесуальних процедур він запропонував відмовитися від спеціалізованих судів. Та особливо цікавою стала пропозиція, щоб у проміжний період діяли спеціалізовані антикорупційні суди.

«Є така пропозиція, що на цей період часу (2 роки – Ред.) ми зробили спеціалізовані антикорупційні суди, які розслідували б справи, підвідомчі НАБУ», – сказав Петренко.

Хто може взяти участь в конкурсі?

Питання необхідної кваліфікації залишається відкритим, бо серед старих суддів навряд чи знайдеться той, чия репутація не є заплямованою, але, з іншого боку, для ефективного виконання покладених на них завдань, суддям необхідні як знання у сфері права, так і певна юридична практика. Що ж стосується Конституції України, то вимоги до кандидатів на посаду судді що вона містить, мають загальний характер: вік від 25 років, вища юридична освіта, стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживання в Україні не менше десяти років та володіння державною мовою. Окрім цього, Конституція вимагає від суддів спеціалізованих судів фахової підготовки у сфері їх юрисдикції.

Для осіб, які були попередньо відібрані на посади суддів до спеціалізованих антикорупційних судів, видається доцільним проведення спеціальних курсів підготовки за сприяння західних партнерів. Зокрема, можливим є запрошення зарубіжних інструкторів, що працювали у сфері протидії корупції в судовій системі, як власне суддів, так і працівників прокуратури, адвокатури тощо. Така підготовка може тривати 2–3 місяці, після чого відбуватиметься тестування на знання законів, набуття необхідних навичок, за результатами якого відбуватиметься остаточне прийняття рішення щодо рекомендації на призначення суддею.

«Конституційна реформа: сприяння становленню незалежної, відповідальної та ефективної судової влади. Я закликаю Верховну Раду ухвалити ці зміни якомога швидше», – Пайєтт у лютому 2016.

Іншою проблемою, яку слід вирішити на законодавчому рівні для формування системи спеціалізованих антикорупційних судів, є порядок добору кандидатів на посади. Пропонується відбирати претендентів за допомогою процедур тестування та співбесід, комісією, яка складатиметься з представників Президента, Кабміна, Верховної Ради та громадськості. Тим не менш, Конституція України передбачає, що рекомендацію на посаду суддів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів. Більш детально статус даного органу, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Якщо поглянути на порядок формування її складу (члени призначаються з’їздом суддів України, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, з’їздом адвокатів України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Головою Державної судової адміністрації України), то логічно припустити, що члени цієї комісії як мінімум не дуже схильні до реформування судової системи. Внесення змін до Конституції України є достатньо складним процесом, тому доцільним може бути тимчасове рішення. У законі про судоустрій можливо закріпити норму, за якою для спеціалізованих антикорупційних судів буде встановлено виняток: замість Вищої кваліфікаційної комісії суддів, їх членів рекомендуватимуть конкурсні комісії, що формуватимуться спільно Верховною Радою, Президентом, Кабміном та громадськими організаціями. При цьому, саме ці комісії вважатимуться для таких судів «кваліфікаційними комісіями суддів» у розумінні Конституції України.

Важливим, з нашої точки зору, є також закріплення неможливості обрання суддів в антикорупційні суди безстроково. У зв’язку з цим, доцільно обмежити можливість призначення на посади антикорупційних суддів першим призначенням (його, за законодавством, здійснює Президент). Після цього, за результатами діяльності судді можливе прийняття рішення про його подальше обрання безстроково Верховною Радою в інші суди. Перевагою такого механізму може стати пришвидшення оновлення судової системи та підбір молодих кадрів в рамках анонсованої міністерством більш широкої реформи. На яку вже давно чекають багато українців.