Після низки співбесід із кандидатами в аудитори Національного антикорупційного бюро, які відбулися 24 травня, Кабінет міністрів не зміг заслухати всіх і постановив продвжити пізніше. Здавалося, що цього разу все буде проходити належним чином. Однак раптово уряд передумав продовжувати співбесіди 25 травня і провів їх у терміновому порядку ввечері п’ятниці, 26 травня, після години запитань до Кабміну в Верховній Раді.

Нагадаємо, що комісія зовнішнього контролю з проведення аудиту ефективності діяльності НАБУ складається з трьох осіб: кандидатів від президента, уряду та Верховної Ради. Ця комісія матиме доступ до матеріалів справ НАБУ і на основі них та інших документів робитиме аудит, за результатами якого може повстати питання про звільнення чинного керівництва Бюро.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман обрав аудитором у НАБУ юриста, завідувача кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, члена-кореспондента Національної академії правових наук України Михайла Буроменського. Аудитор від Кабміну себе добре почував на різних посадах при всіх трьох останніх президентах – Вікторі Ющенку, Вікторі Януковичі та чинному главі держави Петрі Порошенку. У президентство першого з Вікторів Буроменський був у складі делегації України для участі в роботі Групи держав Ради Європи проти корупції та суддею в Європейському суді з прав людини, а другого – у тій самій делегації Ради Європи та складі конституційної асамблеї. Президент Порошенко також не залишив його без роботи, призначивши Буроменского у Конституційну комісію та Нацраду з питань антикорупційної політики. Слід зауважити, що всі ці органи по суті не мають повноважень, а тому Буроменського можна вважати скоріше теоретиком, аніж реальним борцем із корупцією на відміну від деяких його суперників. Наприклад, його опонентами за місце аудитора були:

  1. Іспанський прокурор Карлос Кастресан. Йому вдалося посадити колишнього президента Гватемали Альфонса Портільо, трьох колишніх міністрів внутрішніх справ, чотирьох генералів армії, трьох директорів національної поліції, бізнесменів і конгресменів (загалом приблизно 150 осіб)
  2. Федеральний прокурор США Марта Борщ. Їй вдалося ув’язнити в Штатах екс-прем’єр-міністра України Павла Лазаренка та, напевно, після такого досвіду вона непогано розуміється в прізвищах української корупції
  3. Генеральний директор Європейського управління боротьби з шахрайством Джованні Кесслер, що займається розслідуваннями шахрайства європейських чиновників
  4. Заступник генерального інспектора департаменту юстиції США Роберт Сторч, який має досвід аудиту подібних до НАБУ правоохоронних органів, і так далі.

Вибір Кабміну можна назвати дуже дивним, особливо коли раніше двома коаліційними фракціями була спроба просунути на посаду аудитора від парламенту невідомої до цього голосування особи.

Парламентська невизначеність

23 лютого після перемоги у конкурсі вищезгаданий Роберт Сторч програв по кількості голосів невідомому до того британцю Найджелу Брауну, перед голосуванням за якого представники БПП і НФ роздали роздруківки з інформацією про нього. На питання хто ж його покликав на посаду британець не зміг відповісти, стверджуючи, що подався сам. У результаті голосування Сторч набрав усього лише 78 голосів, а коаліційний кандидат – 214. Після цієї спроби просунути свого кандидата стало зрозуміло, що парламент не хоче обирати повністю незалежного кандидата.

Вже 15 березня антикорупційний комітет зібрався для розбору польотів. Однак після пропозиції знову ж таки коаліційних представників у комітеті затвердити Брауна, інші члени відмовилися це зробити. Голова комітету Єгор Соболєв оголосив перерву, після якої парламентарі не змогли зібрати кворум та розійшлися по домівках.

Наступного дня 16 березня представники БПП, НФ та групи «Відродження» пішли на інший крок, зібравши комітет лише з себе, на якому без участі діючого голови комітету були затверджені кандидатури Сторча та Брауна. Після чого спікер Верховної Ради Андрій Парубій спробував протягнути це питання в порядок денний, але нардепи змогли набрати лише 205 голосів. Втім, 21 березня парламент ще раз спробував призначити аудитора НАБУ. Цю спробу спіткала та ж доля: у рейтинговому голосуванні кандидатуру американця Роберта Сторча підтримали 178 депутатів, а Найджела Брауна – 202 депутати. Після чого Парубій поставив Брауна як кандидата від парламенту в аудитори НАБУ. Цього разу це питання набрало лише 200 голосів і спікер розпорядився допрацювати його у комітеті.

Наразі долю кандидатури аудитора НАБУ від Верховної Ради вирішує все той же антикорупційний комітет Соболєва. Нардеп запропонував 7 червня визначити правила конкурсу, а вже після запросити кандидатів для обговорення. Як відомо, для участі в конкурсі подали заяви 10 чоловік, серед яких адвокат вищеназвані Марта Борщ та Карлос Кастресан і той самий багатостраждальний Браун. Утім, 7 червня комітету так і не вдалося ухвалити рішення хоча б запросили кандидатів на співбесіди, бо представники чинної коаліції продовжують саботувати роботу комітету. Може вони знову чекають на момент задля проведення власного фейкового комітету, щоб просунути Брауна? Питання риторичне.

Відтак, питання конкурсу щодо парламентського аудитору знову відкладається на невизначений термін. Однак, спираючись на результат минулого конкурсу, не факт, що його переможець буде підтриманий парламентом, як це вже було зі Сторчем.

І це не дивно, тому що Антикорупційне бюро починає давати реальні результати, щоб там не говорили, наближені до коаліції нардепи. Останні звинувачують відомство у відсутності судових вироків, а це вже не залежіть від співробітників Бюро. Як приклад, детективами НАБУ були розкриті корупційні схеми: «Укргазвидобування» (підозрювані нардеп Олександр Онищенко і відсторонений голова ДФС Роман Насіров, якого затримали і обрали запобіжний захід),  ОПЗ, ОГХК, ЗТМК, СхідГЗК (у цій справі було затримано екс-нардепа від НФ Миколу Мартиненка), були проведені обшуки в Національному банку (стосувалися керівництва НБУ Валерії Гонтаревої та її заступниці Катерині Рожкової, один із кейсів розслідується стосовно виведення 12 млрд грн рефінансу), а також детективами Бюро розпочато розслідування схеми «Роттердам плюс». Окрім того, відомством була розпочата низка проваджень на основі аналізу е-декларацій чиновників, наприклад заступника голови СБУ Павла Демчини та народного депутата Євгена Дейдея (подання на зняття недоторканності з якого вже було передано до Генеральної прокуратури, втім його повернули на доопрацювання).

Це далеко не всі провадження, які розслідують працівники НАБУ. І це все звісно не залишається без уваги представників влади. Вона, з огляду на вищезгадані історії, намагатиметься просунути лояльних кандидатів в аудитори НАБУ для впливу на керівництво Бюро. Сподіваючись зберегти старі схеми. Чи втрутиться у вирішення цього питання президент, призначивши власного аудитора? Звичайно, він міг би, наприклад, призначити Сторча, показавши чесність і прозорість, але тоді парламент навряд обере когось, окрім кандидатури Брауна задля впливу на керівництво НАБУ.