11 листопада 2016 року була сформована Громадська рада доброчесності, що була створена у відповідності із положеннями нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів». 23 листопада, о 16-00 годині, Рада збереться на своє перше засідання. У зв’язку з цим, ми вирішили розібратися, що це за орган і чим буде займатися.

Яку роль матиме цей орган?

Найбільш спрощено, Громадська рада доброчесності (далі ГРД) має виконувати роль органу громадського контролю за судовою системою. Членами ГРД можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності, а  також доброчесності.

Рада, принаймні теоретично, матиме вплив як на процес призначення суддів, так і на моніторинг дотримання суддями накладених на них вимог у сфері суддівської етики та доброчесності. При цьому, слід наголосити, що ГРД не здійснює оцінку компетентності судді або кандидата на посаду судді, яка є третім ключовим критерієм оцінювання.

З метою виконання поставлених завдань, Рада збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді або кандидата на посаду судді та надає її Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Окрім цього, за наявності відповідних підстав, ГРД надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє. Слід наголосити на тому, що висновки Ради не мають обов’язкового характеру; принаймні, ніщо у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» не вказує на обов’язок Вищої кваліфікаційної комісії суддів ухвалювати те чи інше рішення на їх підставі. У зв’язку з цим, очевидно, що ефективна робота ГРД багато в чому буде залежати від її здатності мобілізувати суспільну думку на свою підтримку, щоб хоча б тиск громадськості змусив Вищу кваліфікаційну комісії суддів прислухатися до її висновків та приймати рішення про дисциплінарну відповідальність осіб, винних у порушенні вимог доброчесності та суддівської етики.

Важливою нормою є те, що Рада має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді. Як він виглядатиме – ще достеменно невідомо, але у випадку реалізації даного положення закону, представники громадськості отримають потужний інструмент для участі в очищенні судової системи.

Ми поцікавилися в одного з членів ГРД, Михайла Жернакова, як він бачить майбутню роботу цього органу.

– Як ти бачиш майбутню роботу Ради?

Бачу ефективною. Для цього є гарний склад – склад вийшов сильний. Насамперед через те, що закон висуває дуже чіткі і високі вимоги як до кандидатів, так і до ГО, які їх вибирають. Із загалу в 41 організації, що подалися, відповідали вимогам і взяли участь у зборах 9 ГО.
Серед 20 членів ГРД – представники всіх 9 організацій, які брали участь у зборах. З них – 6 експертів РПР, 7 людей – мають науковий ступінь. Більше половини складу – кваліфіковані юристи. Також із 20 членів – 7 жінок. І 3 ветеранів АТО. У такому складі ГРД працюватиме найближчі 2 роки.

– У тексті закону немає зобов’язань Вищої кваліфікаційної комісія суддів ухвалювати якесь рішення на основі висновків ГРД. Яким чином буде забезпечено вплив ГРД на рішення комісії?

В тексті ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» зобов’язань немає. Але якщо наші висновки будуть достатньо аргументовані, то вони самі мають бути зацікавлені, бо це їм допоможе. Але може бути різне, в тому числі ВКК зможе ігнорувати все підряд. Це буде дуже негативний сигнал суспільству, але виключати цього також не можна. Тому для того, щоб ГРД була по-справжньому  ефективною, потрібно, щоб рішення про призначення судді, щодо якого є негативний висновок ГРД, ухвалювалися кваліфікованою більшістю в ВРП. Більше тут.

Ще один член ГРД Леонід Маслов заявив нам, що на засіданні 23 листопада буде ухвалений регламент Ради після чого його оприлюднять. За словами Маслова, наразі немає зобов’язань ВКК, щоб прислуховуватися до ГРД. Втім, є поправки до другого читання законопроекту про Вищу раду правосуддя (№5180), які передбачають участь ГРД у дисциплінарному провадженні та необхідність ВРП долати негативний висновок ГРД кваліфікованою більшістю.

Якщо саму ідею не поховають політики та чиновники, перетворивши нас у декорацію для своїх ігор, то ми зможемо почистити систему, якщо не від усіх негідників, то принаймні від тих, хто підмінив суддівську етику на корпоративну мораль, – наголосив Маслов.