Рано-вранці 15 вересня у харківському аеропорту приземлився літак, на борту якого була оперативна група слідчих Генеральної прокуратури у супроводі працівників Служби безпеки України. Їхня поява була дещо несподіваною, а про цілі візиту спочатку мало хто знав. Пресу про нього теж не повідомили. Через кілька годин на стрічках агентств з’явилась новина, яку почали повторювати та обговорювати журналісти, експерти і політики – у мера Харкова Геннадія Кернеса проводять обшуки. Писали, що оперативники працюють в його помешканні в готелі «Національ», щось шукають у міськраді, їх бачили то там, то там, і вони навіть намагаються проникнути до відомого на всю країну дому матері Михайла Добкіна.

Розкрадання землі. Саме таку причину обшуків скоро назвали представники правоохоронних органів. Політика – це була версія самого Кернеса. «Може це піар генпрокурора Луценка або тиск на Кернеса зі сторони президента?», – розмірковували аналітики та експерти. Та всі ці розмірковування, вся ця аналітика про політичні течії на Печерських пагорбах, яких стало так багато протягом цього місяця, не мають приховати від нашого погляду рідкісний відблиск харківської галактики Кернеса на всю Україну, яким ми завдячуємо цій справі.

Матеріал за темою:

Витоки

Сьогодні він, можливо, наймогутніший серед українських мерів (у кордонах своїх «володінь») і точно – найвідоміший (після Кличка, звичайно). Але попри роль героя інтернет-мемів і таблоїдів, його не назвеш людиною, що любить публічність. Причина цього мабуть криється у витоках. Витоках, що обросли легендами, і достовірних даних про які не так вже багато.

З тих небагатьох достовірних відомостей, що можна виловити серед туману його ранньої біографії, нам відомо, що Геннадій Адольфович Кернес сидів у в’язниці у 1990-1992 роках. Не так вже довго, але можна припустити, що вплив цієї події на його характер та подальшу долю нам применшувати не варто.

Формально завершивши після цього свою кримінальну діяльність, Геннадій Адольфович пішов у бізнес. Правда тоді, у період первинного накопичення капіталу, ці сфери діяльності часто густо було важко відрізнити одна від одної. А своїм основним інтересом він обрав «сферу послуг» – нерухомість, торгівлю, готелі і казино.

Саме з цього, початкового, періоду походить низка осіб із орбіти нинішнього харківського мера. Деякі з них тоді були його високими покровителями, а сьогодні самі перетворилися у тих, хто потребує його опіки. Схожа метаморфоза станеться і з династією Добкіних, з головою якої, покійним Марком Добкіним, він познайомився приблизно у той же час. Лише з поправкою на те, що Добкіних із Кернесом пов’язують окрім ділових ще й особисті стосунки.

У другій половині 90-х Кернес зрозумів, що настав час шукати своє місце у політиці та публічній владі. Були перші, а потім другі вибори до міськради (звичайно, зі скандалами); були «Незалежні» та «Новий Харків – Нові можливості», де політичну кар’єру почав Антон Геращенко; були мир та союз із Аваковим, укладений за посередництва тестя Юрія Гайсинського. Була посада секретаря міськради на місяць у 2002 р., перебування на якій завершилося знову скандалом, через те, що він не зміг спрацюватися з тодішнім мером Володимиром Шумілкіним. «На чому вони зіштовхнулися – це розподілення повноважень», – прокоментував тоді конфлікт губернатор Харківської області Євген Кушнарьов, якому Кернес і був зобов’язаний посадою.

Тепер ми розуміємо, що ховалося за цими словами, споглядаючи масштаб діяльності героя після того, як у 2006 йому вдалося взяти реванш. Діяльності, яка простягається від великої політики до магазинів дитячого одягу і пивних ресторанів.

НПК

8 жовтня 2014 року учні та вчителі школи №62 міста Харкова, яка знаходиться у районі під назвою П’ятихатки, зустрічали героїв. Вони зустрічали «кіборгів». На відео, що було зняте журналістами «Корінь у квадраті» та розміщене на Youtube ми можемо бачити, як усі ці люди з гордістю співають гімн України, радісно скандують і дарують квіти, як слухають слова ветеранів Україно-російської війни.

Героїв троє. Дмитро Сорока, кавалер ордену Богдана Хмельницького за оборону Донецького аеропорту, де відзначився і Віктор Карташов. Обидва – фізики. Третій же – Вадим Гусаков, командир взводу 22 батальйону та завуч цієї школи. Просто завуч і просто співзасновник вже неіснуючого під цією назвою ТОВ «Інститут самоврядування та громадських зв’язків». Його партнером був Геннадій Кернес, а цей «Інститут» – важливою ланкою імперії під назвою «НПК-Холдинг».

Саме «НПК-Холдинг» багато у чому виступив в якості моделі тої системи, що Геннадій Адольфович буде будувати у Харкові – матрьошка компаній, пов’язана з головою зв’язками різного ступеня формальності та широким колом ділових інтересів. Та все ж головною роллю для «холдингу» мала стати роль кузні кадрів. Серед людей, що обертаються навколо Кернеса є особлива група. Це люди, яким він довіряє (якщо це не занадто пафосний термін у його випадку), які вирішують найбільш чутливі для нього питання поза кримінальним світом, бережуть його бізнес та оперативно керують ним, це його «смотрящі». Ці люди не просто виконавці – вони надто поряд для «просто», хоча й не такі близькі, як родина і не так високо в ієрархії стосунків, як партнери типу Добкіних. На відміну від представників міської еліти, яким Кернес віддає в управління окремі ресурси Харкова в обмін на ренту, вони працюють безпосередньо на нього. І так співпало, що більшість цих людей зі структур «НПК-Холдингу».

Якщо десь виринають імена Ольги Солоп або Анатолія Челобітчикова, Марини Стаматіної або Ігора Тирнова, Ігора Ялдіна або Вікторії Морозової, Тетяни Чернецької або Євгена Журавльова, Віталія Печури або Олександра Яковлєва, Сергія Голубєва або Ольги Кириллової, Олександра Тімія або Карена Геворкяна, то це значить, що саме там лежить безпосередній інтерес Геннадія Кернеса. Значить ці сфери лежать у його прямому полі зору, а не віддані комусь на відкуп.

Звичайно і серед цих людей є неформальна ієрархія. Про особливу важливість окремих з них свідчить те, що їх імена можна зустріти поряд з його у переліку бенефеціарів компаній кернесівської бізнес-імперії: так, Ольга Кириллова та Сергій Голубєв разом або поодинці були партнерами Генадія Кернеса у «НПК-Холдингу», «ТЦ Комільфо», Націоналі, Тонісі (7 канал) – головних його активах – а тепер виконують ту ж роль при його «цивільній» дружині Оксані Гайсинській, так само, як Анатолій Челобітчиков та Марина Стаматіна (перший у «Рівлад ЛТД», а Стаматіна – у Тонісі). Іншим він довіряє введення у світ бізнесу своїх дітей – ім’я Ольги Солоп супроводжує практично всю відому бізнес-активність сина Кернеса Даніїла Прівалова.

До цієї групи можна віднести і тих кілька осіб, які формально не є вихідцями з «НПК», але часто присутні серед бенефеціарів фірм, що пов’язані з мером та його сім’єю. Це нерозлучна пара Лада Крімерман та Ігор Когут, засновники і керівники цілого холдингу компаній, у назві яких присутнє слово «Фінекс-» («Фінекс-Капітал», «Фінекс-Аудит» тощо), під управлінням якого знаходяться активи у банківській, страховій, фінансовій сферах і навіть серія компаній, що виникли на місці славнозвісного харківського виробника електроніки «Хартрон». Але головне, ця пара фігурує в якості партнерів сім’ї Кернеса у «ринковому» бізнесі та присутня серед власників ДБК «Уровень», одного з головних міських підрядників по ремонту доріг. Серед партнерів сім’ї можна зустріти і Олександра Коровкіна – для нього основними сферами діяльності є все ті ж ринки та земля (від відомого Парку Горького до скандальних кооперативів). До цієї ж групи можна віднести депутата міськради Андрія Кудінова.

Всі ці люди непублічні і якщо їх імена потрапляють до преси, то фігурують вони хіба що на сторінках спеціалізованих видань типу «Наші гроші», простим переліком, без фотографій і біографій. Винятки звичайно трапляються, як це сталося зі згаданим вище Вадимом Гусаковим (хоча він потрапив до об’єктивів телекамер вже після того, як його зв’язки з Кернесом втратили формальність). Найчастіше такі винятки пов’язані з тим, що мер призначає когось з них на посади у публічній владі або до структур, якими вона володіє (наприклад, улюблених ним комунальних підприємств). Призначення такого штибу відбуваються не так вже й часто і пов’язані або з тим, що та чи інша сфера надто чутлива, або ж з необхідністю віддячити за довгу вірну службу.

Марина Стаматіна є прекрасним прикладом першого – гарний юрист (якість, яку Геннадій Кернес завжди цінує), вона має прикривати спину мера з юридичного боку на посаді віце-мера з питань правового забезпечення. Прикладом же другого підходу до призначень є Євген Журавльов, незмінний керівник КП «Ритуал» з моменту його створення. Пан Журавльов, багатьом у місті відомий під кримінальним прізвиськом «Фікса», свого часу немало пройшов разом з мером і цю посаду можна назвати гарною нагородою – КП монополізувало весь поховальний бізнес у місті, де смертей більше ніж народжень.

Чиновники

Зазвичай же люди, через яких Геннадій Кернес керує армією міських чиновників, комунальних службовців, інститутами публічної влади, відділені від тих, на кому лежить управління бізнесом. Вони складають групу, що включає заступників мера, керівників департаментів та КП, секретаря міськради. Одні її представники займають високі посади в управлінні містом десятиліттями (так, Тетяна Таукешева керує фінансами громади вже 23 роки), інші – опинилися там, де є, завдяки організаторським здібностям (як секретар міськради Олександр Новак), треті – через те, що вихідці з близьких до мера кіл (як керуюча справами виконкому Тетяна Чечетова-Терашвілі, донька покійного Михайла Чечетова) або ж представляють їх інтереси (подібно до попередниці Чечетової Айни Тимчук з оточення Коломойського).

Формально найвисокопоставленішим представником цієї групи зараз є Ігор Терехов, перший віце-мер, що розпікає чиновників і інспектує комунальників, поки мер лікується. Колись він був пов’язаний зі знищеними Кернесом братами Протасами та Арсеном Аваковим, з яким працював в ОДА і це робить його прекрасною ілюстрацією до ще одного кадрового принципу Геннадія Адольфовича: забирати цінні кадри у ворогів. Ще один віце-мер, Андрій Руденко, колись був правою рукою все того ж Авакова.

Виконавці

Повертаючись до бізнес-оточення Геннадія Кернеса, треба зазначити його постійність, навіть якщо мова йде про людей, що виступають як прикриття або як просто виконавці. Завдання перших – лише жертвувати своїм ім’ям, для того, щоб його формально вписали у список співзасновників чергової фірми або кооперативу. Але з року в рік імена одні й ті ж. Наприклад, це Галина Давидова, що фігурує в різних іпостасях, від співзасновниці однієї з найуспішніших компаній у сфері дорожньої інфраструктури «Паркінг+» до серії житлових кооперативів, на землях одного з яких стоїть маєток Добкіних. Другим же, таким як Андрій Шаптала, що опинився під прицілом правоохоронців, та Віктор Потанін, доручають менеджмент бізнес-проектів мера. У випадку Шаптали – Парк Горького, а випадку Потаніна – вивіз сміття, дератизація та інші комунальні «брудні», але потенційно прибуткові у великому місті, сфери.

«Силовики» і не зовсім

Не зі всіма важливими для нього людьми Кернес горів бажанням зв’язувати себе формальними відносинами. Справа тут усього лише у природній обережності, бо основною сферою діяльності представників цієї групи було те, що лежить поза межами схвалюваного законом. Вони «вирішували питання» для Геннадія Адольфовича, були його ключем у кримінальний світ та забезпечували підтримку грубою фізичною силою, якщо була така необхідність. Минулий час у попередньому реченні не випадковий – така діяльність небезпечна і більшості з цих осіб нема в живих. Як, наприклад, вбитого весною цього року на цвинтарі Юрія Димента, правої руки Кернеса у кримінальних оборудках. Хоча, його роль як раз була ширшою, ніж просто «рішали»: навіть перше фото в Інстаграмі мера було саме з ним; він на ньому зображений на відпочинку, у халаті за сніданком – красномовне свідчення їхніх відносин.

Немає з недавнього часу в живих і Євгена Жиліна, котрий де-факто випав із орбіти ще після втечі до Москви. Його «Оплот» хоча й часто забезпечував силову підтримку, був не тільки бойовою організацією, але й ідеологічною, що ріднить його з «Патріотами України» Андрія Білецького, частина членів якого як раз опинилася в «Оплоті» після розколу на фоні конфлікту у харківських елітах.

marabyan

 

Колишній УБОЗівець Жилін надавав Кернесу послуги, маючи при цьому свої амбіції і цілі, про широту яких свідчить участь «Оплоту» у війні на Донбасі. Тому не дивно, що мер попіклувався про створення сил, які б були повністю підконтрольні саме йому і поставив на чолі них своїх протеже – Артура Марабяна (з кримінальним прізвиськом «Святий») та голову Холодногірського району Максима Мусєєва. І якщо в останнього є також більш важливі «респектабельні» ролі, про які ми ще напишемо, то перший – класичний приклад командира «бойових загонів», набраних зі спортсменів, до того ж очолює Всеукраїнську кікбоксерську асоціацію. Взагалі, Геннадій Адольфович любить людей зі спорту – їх можна зустріти навіть серед його бізнес-оточення (вже згаданий Ігор Когут, наприклад, колись відзначився у боях без правил).

Сім’я

Геннадій Кернес без сумніву – сім’янин, навіть попри відомі скандальні епізоди з побиттям дружин. Бо саме сім’я стоїть у центрі всіх його бізнесових схем. Із трьох жінок, яких називають його дружинами, Кернес був у шлюбі з першою та останньою. Галина Прівалова, друга жінка його життя, була серед співзасновників «НПК-Холдингу», і знову на жінку (хоча вона перестала бути офіційною дружиною) Оксану Гайсинську він переписав свої долі у бізнес-активах. Остання також подарувала йому цінні зв’язки у правоохоронних органах, бо її батько – Юрій Гайсинський – був, свого часу, одним із найодіозніших та впливових прокурорів.

З трьох своїх синів, саме середнього, Даніїла Прівалова, Кернес схоже обрав своїм спадкоємцем – це логічно випливає з тієї ділової активності, яку він розгорнув, особливо на хлібних «ринкових» теренах, а також з того, що саме його ім’я фігурує серед бенефеціарів «Націоналю». Правда в політику мер поки нікого з дітей не вводить.

Тепер, після загального огляду найближчих до центру цієї галактики планет, прийшов час пильніше роздивитися систему експлуатації ресурсів Харкова – його земель, ринків, коштів, інфраструктури – що вибудувана Геннадієм Адольфовичем Кернесом на благо міста та всіх харків’ян. Його міста та його харків’ян. Про що і йтиметься у наступних матеріалах, які виходитимуть щочетверга о 16:00.