Минулого разу ми розповідали про те, як Геннадій Кернес та його партнер Михайло Добкін створювали систему контролю над міським транспортом та що з цього вийшло. Але таке місто як Харків надає великі можливості для ділової активності, що не пов’язана прямо з експлуатацією міського бюджету. Але наявність влади їй явно сприяє.

Коли розвалився Радянський Союз то Харкову, як і більшості міст, випало пережити економічний шок. Для міста руйнування старої економіки мало особливий вимір – він вважався центром важкого машинобудування, яке дуже постраждало. Але друге за величиною місто новонарожденої держави мало одну перевагу і нею був саме розмір.

Велика кількість людей, серед яких немало було іноземців (через прикордонне розташування), перетворювали Харків на великий торговий центр. Саме торгівля перетворилася в основного роботодавця. І саме завдяки торгівлі були створені великі харківські капітали. Навіть сьогодні контроль над харківськими ринками, магазинами та торгівельними майданчиками може озолотити.

Успішний комерсант

Геннадій Кернес був пов’язаний зі світом торгівлі з самого початку бізнес-діяльності (як легальної, так і не дуже). Але у легальній своїй ролі більшою частиною опосередковано – через здачу в оренду нерухомості під магазини, перукарні, ресторани. Його перший великий бізнес-актив, Будинок побуту, був придбаний саме заради цієї мети.

З часом інтереси Кернеса у цій сфері зростали. І не тільки через придбання готелю «Національ». Одна з компаній, що до недавнього часу належали самому меру, а тепер знаходяться у власності його «цивільної дружини» Оксани Гайсинської, «Рівлад ЛТД» володіє торгівельним майданчиком на Салтівці, біля ст. м. «Студентська». І це не єдиний майданчик для розміщення МАФів у місті, який знаходиться під контролем його структур. Треба додати майданчик «АС» на вул. Дудинської, майданчик біля нового транспортного терміналу на Холодній Горі і т.д.

Інтереси Кернеса та наближених до нього людей у сфері послуг доволі широкі, починаючи з магазинів брендового дитячого одягу («Miki House») і закінчуючи торговими центрами (наприклад, «Комільфо» на центральній вулиці міста Сумській) та ресторанами («Нікас» на вул. Університетській). Але звичайно завжди особливий інтерес для кожного харківського бізнесмена представляли ринки. Свою «ринкову» історію Геннадій Адольфович почав із партнерства зі вбитим цієї весни Юрієм Дементом на Новосалтівському ринку (ріг пр. Ювілейного та Тракторобудівників). Але на дорозі грандіозних планів завжди стояв головний базарний магнат Харкова і власник концерну «АВЕК» Олександр Фельдман.

Битва голіафів

2008 рік був багатий на скандали серед мешканців харківського Олімпу. Саме тоді загострилися відносини між міською владою та одним з найбагатших бізнесменів міста Олександром Фельдманом, який по сумісництву був головним БЮТівцем. До чого призвів цей конфлікт у ситуації з метро ми писали минулого разу.

Фельдман

Олександр Фельдман. Фото sq.com.ua

Основою багатства Фельдмана були ринки. Не тільки славнозвісне Барабашово, але й Кінний, Центральний, Сумський, Новосалтівський (на Героїв Праці) і т.д. Всі вони формально належали Облспоживспілці, і земля під ними – місту. Тому найболючішого удару міська влада завдала саме по них. Точніше, по Сумському ринку, почавши гучний і скандальний процес із повернення землі до комунальної власності. Паралельно атакуючи діамант у короні Олександра Брисовича – «Барабашово».

Та вже наприкінці того ж року Олександр Фельдман відмовляється від боротьби за Сумський ринок. Його земля тихо повертається до комунальної власності. Навзаєм, закінчуються проблеми у головного активу «АВЕКу» та у новозбудованих торгово-офісних будівель на центральній вулиці Сумській. Серед міської еліти зацарював мир.

Як виявилося, місто зовсім не збиралося довго тримати у своїй власності Сумський ринок: в атмосфері миру міська рада під головуванням Михайла Добкіна у червні 2009 р. ухвалює рішення №146/09, яким фірмі «Діана» продає (навіть не передає в оренду) земельну ділянку під Сумським ринком за 5,4 мільйони гривень «для будівництва ринкового комплексу».

До цього у «Діани» не було досвіду роботи в якості оператора ринку, і її основною сферою діяльності була здача в оренду під офіси та торгівлю приміщень по всьому місту. Але відсутність досвіду не могла бути проблемою, коли у компанії такі засновники: постійні менеджери кернесівського «НПК-Холдінгу» Ольга Солоп та Олександр Коровкін, КУА «Фінекс-Капітал», яка платить меру дивіденди та КУА «Ореола», що управляє активами вже Михайла Добкіна. Трохи пізніше, ставши головою наглядової ради «НПК-Холдингу», на деякий час до них приєднався і син та спадкоємець мера Даніїл Прівалов. На початку 2016 р. він покинув перелік засновників.

Привалов

Син Геннадія Кернеса Даніїл Прівалов

Зміна власника Сумського ринку призвела до швидкого початку будівництва нового «європейського» комплексу, де тепер торгують дорогими сирами та навіть проводять концерти. Але зміна обличчя (і обличчь) чекала й інші, більш «прості», але не менш прибуткові базари міста. Заради миру Олександр Фельдман приніс у жертву практично всі свої ринкові активи, крім найбільш цінного «Барабашово», і дуже швидко вони почали переходити до правильних рук.

Ринкова монополія

29 квітня 2009 р. міські депутати, того ж дня, коли вони дозволили «Діані» проводити грошову оцінку землі під Сумським ринком для майбутньої купівлі та роздали більше десятка га за кооперативною схемою, ухвалюють рішення продати майже 7 га за 10,6 млн грн. біля Центрального ринку («Благбазу») для будівництва багатофункціонального комплексу компанії «Триумф-Буд». Зараз там насправді знаходиться гуртовий майданчик з продажу сільгосппродукції. Засновниками ж «Триумф-Буду» є вже згадана Ольга Солоп, Віталій Печура, Станіслав Двоскін та Владислав Ткаченко. Більшість із цих людей ми вже зустрічали і зустрінемо не раз.

З купівлі цієї земельної ділянки і почався наступ на Центральний ринок – один з найбільших та найпопулярніших у місті. Менше чим через рік, у січні 2010 р., Облспоживспілка (тоді ще формальний власник більшості ринків міста і області) вирішує продати будівлю критого ринку на Благбазі, разом з адміністративними приміщеннями. А покупцем стало ТОВ «Дімаріс». Мабуть уже ніхто не здивується, побачивши імена засновників фірми – Владислава Ткаченка та Олександра Коровкіна, до яких додався славнозвісний менеджер парку Горького Андрій Шаптала. З часом під контроль «Дімарісу» перейшла більша частина землі під ринком: так, у 2012 вона купила 7,9 га за 13,4 млн грн. з відстрочкою у 5 років (така відстрочка супроводжує майже всі рішення про продаж землі під ринками близьким меру фірмам).

Одночасно, у тому ж січні 2010 р., фірма «Фьорд» купує в Облспоживспілки будівлі на іншому дуже популярному міському ринку, що раніше знаходився в орбіті Фельдмана – Кінному. А навесні купує у міста і землю під ним. З «Дімарісом» «Фьорд» пов’язує ім’я одного з засновників – Владислава Ткаченко. А ім’я іншого засновника, Ольги Солоп – зі всією бізнес-імперією мера Харкова.

схемаринки

Ринкова економіка Кернеса

Як вже було сказано, формальним власником ринків була Облспоживспілка. А вона тривалий час мала доволі теплі відносини зі структурами Олександра Фельдмана. Відповідно і управлінський персонал ринків одночасно працював на обидві структури (на «АВЕК» звичайно у першу чергу). При зміні власників цей авеківсько-державний операційний менеджмент продовжував відігравати важливу роль, бо займатись управлінськими справами не було метою ні «Дімаріса», ні «Фьорда», ні інших подібних структур.

Роль головних менеджерів базарів була покладена на Юрія Медведєва та Олега Матвєєва. Коли під контроль структур близьких до мера перейшли Кінний та Центральний ринки, то біли створені два товариства з обмеженою відповідальністю (обидва зараз знаходяться у процесі припинення) – «Харківський центральний ринок» та «Кінний ринок». Пізніше, замість них на кожному з двох ринків були створені компанії з однаковими назвами «Харківський центральний ринок торгівельний майданчик 1, 2, 3 і т.д.» або «Кінний ринок торгівельний майданчик 1, 2, 3 і т.д.». У першому випадку засновником всіх цих фірм виступив Медведєв, а в другому – Матвєєв. Перший з них тепер ще й депутат міськради від «Відродження», де замінив скандального Андрія Лесика.

Присутність цих імен, разом з манерою розбиття майнового комплексу ринку між різними компаніями, в назві яких є слова «торгівельний майданчик», стала ознакою того, що ми маємо справу з інтересами Геннадія Адольфовича. Не меншою мірою ніж вже відомі нам прізвища Солоп, Давидової, Коровкіна, Двоскіна і т.д.

Так, саме Медведєв є засновником ТОВ «Олексіївський ринок», власником землі під яким є компанія «Садаліт», заснована всюдисущим Олександром Коровкіним та Оксаною Гребеник. З Оксаною Гребеник ми зіштовхуємося вперше, але не востаннє. Вона є ще одною особою, що тісно пов’язана з ринковим бізнесом Кернеса. Її компанії «Мунстон» належить земля під Тракторозаводським ринком, який обслуговує великий район ХТЗ.

Матеріал за темою:

Оперативне управління цим ринком раніше належало ТОВ «Тракторозаводський ринок», заснованому Олегом Матвєєвим та Сергієм Болдирєвим (керував базаром, коли він був кооперативним). Зараз цим займається низка компаній, названих за вже знайомою нам традицією – «Тракторозаводський ринок торгівельний майданчик 1, 2, 3, 4». В цих фірмах Матвєєва змінив Олег Жалнін. Він теж колишній менеджер Фельдмана, керував Сумським ринком під час боротьби за нього між «АВЕКом» та міською владою, а зараз фігурує у пресі у якості директора Піскуновського ринку – таку назву має торгівельний майданчик, який у 2009 р. купив «Триумф-Буд».

Олег Матвєєв своєю чергою фігурує серед засновників серії компаній-клонів, під управлінням яких знаходиться великий ринок «Соллі» на Північній Салтівці. Земля там належить фірмі «Поліфарм», засновниками якої є Галина Давидова та Андрій Шаптала. Його ж можна зустріти серед засновників подібних фірм, що керують майном ринку «Лосеве» на Московському проспекті. Земля під цим базаром знаходиться у власності фірми «Лінія вашого успіху», серед засновників якої ТОВ «ТОБА» вже згаданої Оксани Гребеник та ТОВ «Фонд управління фінансами» людей з недавнього оточення Фельдмана.

Компанія «ТОБА» Оксани Гребеник зареєстрована за адресою вул. Шевченка 327, яка фігурує у земельних махінаціях, а телефон збігається з телефоном фірми «Слобожанський шлях», засновниками якої є Андрій Шаптала та ТОВ «Франко» Галини Давидової і Віталія Печури. Інтереси підприємства (формально) Оксани Гребеник у ринковому бізнесі виходять далеко за межі міста – воно фігурує серед засновників компаній-операторів або власників Лозівського, Красноградського, Чугуївського ринків. Інтереси у цих ринках, так само як у Зміївському та Первомайському (нині Слобожанське) мають і Матвєєв із Болдирєвим.

Так менше ніж за п’ять років під владу «імперії» Кернеса перейшли практично всі крупні базари Харкова, і навіть велика частка ринків за його межами. За нашими даними, розроблюються плани з розширення. Навіть ті з ринків, якими він не править прямо знаходяться у васальній залежності. Скажімо крупні Павлопольський ринок та ТЦ Новосалтівський (на Героїв Праці) належать Олександру Лобановському та Юрію Нарожному, відповідно. Обидва колись були партнерами, а зараз володіють крупними мережами супермаркетів: «Класс» у Лобановського та «Рост» у Нарожного. Обидва мають гарні відносини з Кернесом. Не тільки не ризикує сваритися з мером, але й намагається вибудувати з ним партнерство на «ринковому» полі й Олександр Фельдман.

Історія Фельдмана є чудовою ілюстрацією до того, як змінювалися бізнесові та політичні відносини Геннадія Кернеса з різними представниками харківської еліти. Цьому і буде присвячена наступна (і остання) стаття цього циклу, яка вийдет о четвер 24 листопада.