Багатостраждальна система електронного декларування запускається зі скрипами. Вона ще не запрацювала на повну силу, а вже лунають пропозицію її «покращити», причому ці «покращення» дивним чином направлені на зниження її інформативності, її «полегшення» для декларантів (як, наприклад, нещодавня законодавча ініціатива нардепа Тетяни Донець із НФ, про яку ми говорили із Олександром Лємєновим).

Тому не дивною була чергова новина, цього разу – з вуст голови профільного комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгора Соболєва, що систему електронного декларування намагаються «підкоригувати».

Небезпека.

Причому небезпека від людей, від яких не очікував:(.

В Парламенті зареєстрований законопроект, який дозволя…

Posted by Єгор Соболєв on Tuesday, 27 September 2016

У своєму дописі на Фейсбук він звинуватив низку нардепів у підготовці законопроекту, який закладає міну під систему електронного декларування. У цій ситуації дивним був хіба перелік депутатів, адже ці народні обранці наче й самі переймаються розбудовою ефективної системи протидії корупції – Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Олена Сотник, Дмитро Добродомов.

У зв’язку з цим, ми вирішили трохи ретельніше придивитися до винесеного на розгляд парламенту законопроекту і розібратися, у чому ж там справа.

Отже, законопроект 5178 від 23.09.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень про запобігання корупції».

Почнемо, напевно, із того пункту, який обурив Єгора Соболєва, тим більше, що він знаходиться на самому початку законопроекту. Ним змінюється визначення членів сім’ї декларанта. Це визначення важливе, адже статки членів сім’ї необхідно заносити до декларації.

Зараз закон визначає членів сім’ї так. Це:

  • особи, які перебувають у шлюбі;
  • їхні діти, у тому числі повнолітні;
  • батьки;
  • особи, які перебувають під опікою і піклуванням;
  • інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Зміни стосуються саме «інших осіб». Якщо перекладати людською мовою, це, наприклад, особи, з якими декларант перебуває у «цивільному шлюбі» (залишимо поза дужками легку некоректність цього вислову).

Автори законопроекту пропонують сформулювати цих «інших осіб» наступним чином: інші особи, які станом на останній день звітного періоду або упродовж не менше 183 днів протягом попереднього року спільно проживали, були пов’язані спільним побутом, мали  взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мали характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживали, але не перебували у шлюбі.

prufes

Іншими словами, насправді правка навіть розширює коло «інших осіб», а не звужує, як наполягає Єгор Соболєв. Чому? Давайте подивимось.

На сьогодні з тексту закону випливає, що особи, яких треба декларувати, мають проживати, бути пов’язаними спільним побутом і т.і. на «зараз». Що таке це «зараз» не зовсім зрозуміло, але скоріш за все при застосуванні положень закону буде братися останній день звітного періоду. Іншими словами, якщо за тиждень до спливання звітного періоду «іншу особу» перереєструвати на інше місце проживання, то (принаймні теоретично) її статки можна буде не декларувати. Знову ж таки, ми стикаємося з тим, що практика застосування закону відсутня, і як його будуть трактувати – не зовсім зорзуміло. Власне, правки дещо уточнюють ці неясні місця. «Зараз» однозначно інтепретується як останній день звітного періоду, а для відлову цивільних чоловіків чи дружин, що раптово переїхали, встановлюється норма про 183 дні (половина невисокосного року плюс один день або рівно половина високосного року). При цьому, вимога про 183 дні не додається, як стверджує Єгор Соболєв, а визначається альтернативною. Іншими словами, якщо умовний Сергій Лещенко почав проживати разом з умовною Анастасією Топольською в умовному липні, і проживає з нею на момент спливання звітного періоду, то він має декларувати і її статки. Вимога про 183 дні діяла б якщо на цей момент вони розійшлися або «розійшлися».

І так, ще один важливий момент. Свою умовну маму умовний Сергій Лещенко теж має декларувати як за чинною редакцією, так і за редакцією, що пропонується, положення про батьків нікуди не зникає. Що ж стосується випадків, коли члени родини відмовляються надати декларанту свої данні (таке буває, сваряться діти з батьками), то про це слід прямо повідомити в декларації, вказавши ту інформацію, яка відома. Тобто, якщо ви не розмовляєте з матір’ю вже п’ять років (сподіваємось, що це не так), але знаєте, що мешкає вона у тому самому будинку, в якому ви виросли, то доходи її не показуєте, раз не знаєте, а от будинок показати зобов’язані. Так що, вже не умовний, а цілком конкретний пане Сергію, ми усе ж сподіваємося побачити джерела придбання вашого житла на моніторах наших комп’ютерів у вашій декларації за 2016 рік.

Звичайно, і вимогу про 183 дні можна обійти, у кмітливості наших чиновників у справі обходу законів ми не сумніваємось. Але принаймні це буде складніше. Тому побоювання пана Соболєва саме з приводу цього пункту досить дивні.

Інша справа – це виключення з переліку інформації, що зазначається в декларації, позичених іншим особам коштів. За версією пояснювальної записки до закону це обґрунтовується необхідністю «усунути окремі неточності». Не треба так, панове депутати. Нічого «неточного» в позичених іншим особам коштах немає, це кошти. Ще було б зрозуміло, якби це виключення було нормально обґрунтоване, але ж ні, це виглядає як якась дрібна гра у наперстки. Звужувати обсяг інформації, що подається декларантом, це дуже ницо.

Матеріал за темою:

Тепер про інші норми закону. Вони не викликали такого резонансу, а дарма. Вони дещо розширюють повноваження НАЗК. Наприклад, пропонується уповноважити Агентство подавати судові позови також щодо відшкодування збитків, шкоди, завданих державі внаслідок вчинення пов’язаного з корупцією правопорушення, стягнення коштів та іншого майна, одержаних внаслідок вчинення пов’язаного з корупцією правопорушення (що перегукується із урядовим законопроектом про «спецконфіскацію», про який ми також скоро напишемо). Розширюються можливості НАЗК щодо доступу до інформаційних ресурсів органів державної влади та місцевого самоврядування: якщо чинна редакція передбачає доступ до інформаційних баз, проект розширює та конкретизує перелік до інформаційно-телекомунікаційних систем, довідкових систем, реєстрів та баз даних. Строк дії Громадської ради Агентства визначається одним роком (до цього це питання взагалі не було врегульоване) та вводиться норма про проведення голосування до нього із застосуванням мережі Інтернет. Іншими словами, на перший погляд, законопроект виглядає цілком нормальним (за винятком норми про позичені кошти), і не «завалює» декларування, а навпаки, розширює можливості НАЗК щодо протидії корупції.

Але тепер слід згадати про дуже реального слона у кімнаті. Правки з місця. Це дійсно потенційно велика ложка дьогтю у бочці меду, яким є цей цілком нормальний законопроект (окрім, звичайно, позичених коштів, майте совість!). Як ми знаємо, лише один нардеп подав на сьогодні електронну декларацію. Подібна прокрастинація законотворців зрозуміла, багатьом з них є що приховувати. І тому побоювання пана Соболєва, що, як і у випадку із сумновідомим «подвигом» депутата Денисенка, в ході голосування текст проекту кардинально зміниться, цілком природні. А тому, якщо цей проект усе ж потрапить до сесійної зали, ми всі дуже сподіваємося на свідомість та пильність Андрія Парубія. Ми ж усі проти корупції, чи не так, пане спікере?