Зимові свята в Україні завжди супроводжувалися великою кількістю різноманітних обрядів. Частина з них відмерла, але окремі настільки подобаються всім, що залишаються обов’язковим супроводом Різдва, Нового Року, Водохреща тощо й зараз.

Українське Різдво асоціюється зі співом колядок. Наші колядки поєднали у собі як давні звичаї, про сенс яких науковці сперечаються й досі, так і західні традиції святкування Різдва. Походження їхніх текстів може губитися у глибині часу, а може бути явно літературним (корені більшості колядок про Різдво вперше з’являються у греко-католицьких виданнях XVIII ст.).

Але чи любимо ми колядки лише через тексти? Звичайно, ні. Без музики, що їх супроводжує, ці пісні були б зовсім не тими. А у музики зазвичай є автори. «Комірець» хоче, щоб співаючи колядки цього Різдва, ви згадали з нами тих, хто доклався до створення їхньої краси. Українських композиторів-авторів музичних обробок колядок.

Кирило Стеценко

stecenko
Кирило Стеценко займає особливе місце серед українських хорових композиторів взагалі та авторів обробок колядок, зокрема. Саме йому належить музика двох колядок, які знає майже кожен – «Добрий вечір тобі» та «Нова радість стала». Текст обидвох, як раз, має літературне церковне походження. І такий вибір був не дивним, із огляду на біографію Кирила Стеценка.

Народився майбутній композитор 12 травня 1882 р. на Київщині (сучасна Черкащина) у селі Квітки. Його батько був маляром, розписував церкви і не тільки їх, а мати виводила своє походження з родини священників. Завдяки цьому, у Києві він одразу вступає як до бурси при Софійському соборі, так і до школи відомого українського художника Миколи Мурашка.

Закінчивши бурсу, він продовжив готуватись до священицької кар’єри у духовній академії, одночасно стаючи помічником регента Михайлівського Золотоверхого монастиря. Велике значення для майбутнього Кирила Стеценка зіграло його знайомство у 1899 р. з патріархом українських композиторів Миколою Лисенком. Пізніше, саме його хор буде виконувати «Молитву за Україну» («Боже великий, єдиний») Лисенка під час проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР. І саме на пам’ять великого композитора напише свою «Панахиду», яка вважається одним з шедеврів української хорової музики. Але тоді Стеценко ще вчився, подорожуючи разом із капелою Миколи Лисенка, яка була одним із першим хорів, що спеціалізувались на виконанні українських пісень.

Явна вираженість українських симпатій Кирила Стеценка не залишилась непоміченою владою Російської Імперії. У 1907 він арештований і йому було заборонено жити на Київщині. Влада обрала місцем заслання Донбас (сучасне російське місто Шахти у Ростовській області). Це на деякий час загальмувало його музичну і церковну кар’єри. Але вже 1909 р. він повертається, а у 1911 р. був висвячений на священика. Як священик він продовжував діяти згідно своїх переконань і під час створення УАПЦ у 1921 р. був одним з її засновників.

Його музична кар’єра поєднувала композиторську плідність із явними організаторськими здібностями. Зовсім не дивно, що священик приділяв основну увагу вокальним творам: серед них і цикли на вірші Шевченка, Франка, Лесі Українки, і літургії. Але до того ж він піклувався про популяризацію української музики, про розвиток сучасної професійної музичної освіти. Під час УНР та Української Держави він працював у різноманітних державних органах, намагаючись лобіювати свої плани. Ця робота принесла йому знайомство з Симоном Петлюрою, завдяки якому Стеценку вдалося створити перший український народний хор і разом з Олександром Кошицем першу державну капелу – Республіканську. Саме з цих хорів виросли такі колективи, як Хорова капела Думка.

Прихід радянської влади призвів до того, що його організаторські здібності перестали бути потрібні. Після чергових гастролей Україною у 1921 він був вимушений повністю присвятити себе парафії у селі Веприк. Де його весною 1922 р. і застала епідемія тифу, яку Стеценко не пережив.

Серед десятків його вокальних творів, які перетворилися на «стандарти» української музики, справді народними стали саме його колядки та щедрівки. Мало хто не чув стеценківської обробки колядок «Добрий вечір тобі», «Нова радість стала» чи «По всьому світу». До них можна додати і «Йорданській річці», «Янголи на небі», «У нашому дворі», «Рождество Христове», «Ой на горонці», «Діва Марія церкву строїла», «Ой сивая та і зозуленька».