13 вересня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про відкриття Генпрокуратурою кримінального провадження проти міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. Когось ця новина здивувала, а когось повеселила. За версією ГПУ, воно було відкрите за заявою Віталія Шабуніна. Реакція останнього на перший погляд була дивною. Наче б, подав заяву, за нею відкрили кримінальне провадження, все ж добре, радіти треба. Але пан Шабунін не лише звинуватив ГПУ у порушенні підслідності, але й вказав, що подібні дії є підготовкою до просування законопроекту №5097, який дозволить генпрокуророві одноосібно вирішувати питання підслідності у корупційних провадженнях. То в чому проблема? Спробуємо розібратися.

Конфлікт між НАБУ та ГПУ давно вже не новина, і точиться не лише у медіапросторі, а й у формі «війни підслідностей». Багато хто пам’ятає, наприклад, справи вишгородського міського голови Момота, заступника міністра охорони здоров’я Романа Василишина та інші, де Бюро вказувало на порушення Генпрокуратурою підслідності. Отже, що ж таке ця підслідність?

Підслідність – це визначена Кримінальним процесуальним кодексом України належність тих чи інших злочинів до компетенції тих чи інших правоохоронних органів при здійсненні досудового розслідування. Якщо правоохоронний орган розслідує не «свій» злочин, то має місце порушення процесуального законодавства, яке може «поховати» провадження в суді. Є «свої» злочини у Нацполіції, є у СБУ. Є вони й у НАБУ. Цілком логічно, що це злочини, прямо чи опосередковано пов’язані з корупцією, наприклад, зловживання владою або службовим становищем, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою тощо.

Матеріал за темою:

Звичайно, при визначенні підслідності можуть виникати спори. Це нормально, адже у багатьох випадках діяння осіб містять ознаки відразу декількох складів злочину, що відносяться до підслідності різних органів. Саме тому КПК встановлює порядок їх вирішення. За загальним правилом, це вирішує керівник прокуратури вищого рівня, але для проваджень за участі НАБУ передбачено трохи інший порядок, що є однією із гарантій незалежності Бюро. Відповідно до чинного законодавства, спори про провадження, які можуть належати до підслідності НАБУ, вирішує генеральний прокурор або його заступник. Власне, на зміну цієї норми й направлений законопроект №5097.

Сам законопроект досить невеликий за об’ємом, він вміщається на одну сторінку. Ним пропонується, щоб спори про підслідність за участі НАБУ вирішувались просто генеральним прокурором (виконувачем обов’язків генерального прокурора). Обґрунтовують необхідність таких змін автори законопроекту, депутати Валерій Карпунцов та Іван Мельничук (обидва – представники фракції БПП) достатньо благородними цілями. Справа в тому, що пан Шабунін і сам достатньо своєрідно трактує положення КПК. Теоретично, генеральний прокурор і зараз може одноосібно вирішити питання про підслідність у випадку спору між НАБУ та іншою правоохоронною структурою, адже кодекс надає таке право генеральному прокуророві або його заступникові. Більше того, у законі не уточнюється, про якого саме заступника йдеться, а тому, принаймні теоретично, таке право мають і перший заступник Луценка Сторожук, и головний військовий прокурор Анатолій Матіос, і будь-хто з інших заступників генпрокурора. Власне, саме на цю невизначеність і вказують автори законопроекту, і саме її пропонують усунути, надавши право вирішення спорів лише генпрокуророві. Разом з цим, пропоновані зміни повністю позбавляють САП можливість впливати на вирішення питання щодо підслідності, ліквідуючи одну із важливих гарантій незалежності НАБУ.

Матеріал за темою:

У зв’язку з цим, із панами Карпунцовим та Мельничуком можна погодитися в одному. Ситуація, коли право рішення щодо підслідності корупційних проваджень належить всім заступникам генпрокурора, дійсно не годиться, і її треба змінювати. Але у жодному разі не в бік позбавлення САП можливості впливати на вирішення цього питання. Тому, звертаємо увагу громадськості та громадських активістів на відповідний законопроект під реєстраційним номером 5097 та закликаємо нардепів не ухвалювати його. Натомість, якщо законодавці дійсно бажають усунути цей недолік у законодавстві, пропонуємо врегулювати проблему підслідності, надавши право вирішення спорів про підслідність за участі НАБУ генпрокурору (в.о. генпрокурора) та керівнику САП.