Підприємництво в Україні живе на межі. Малий та середній бізнес грає в дуже небезпечну гру і часто вимушений порушувати закон та йти в тінь, адже це єдиний спосіб вижити. Впродовж 2015 року відбувались справжні баталії між експертним середовищем на чолі з представниками податкового комітету Верховної Ради і тодішнім міністром фінансів Наталією Яресько за вигляд податкової реформи. Тоді битву було програно, парламент ухвалив за основу проект Мінфіну, включивши лише деякі положення з адміністрування податків, розроблені експертами.

Сьогодні бізнес все активніше включається до підтримки податкової лібералізації і має на те більш ніж вагомі причини. І проблема тут навіть не стільки в тискові, який чинять на бізнес фіскальні органи. Проблема лежить значно глибше – в бідності. Бідність населення, підкріплена галопуючою інфляцію та шаленим знеціненням гривні, скоротила і без того малий внутрішній ринок. З кожним роком в Україні стає все більше людей, що економлять на товарах повсякденного вжитку та навіть їжі. А той ринок, який все ж таки залишається, дуже грубо ділять між собою представники великого бізнесу, що мають сильне лоббі у вищих ешелонах влади.

Звичайно, в таких умовах заяви урядовців про підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі, а, за словами голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, взагалі до 7000 гривень можуть прозвучати як панацея. Але не все так просто. Річ у тім, що навіть попри суттєве збідніння населення та відсутності адекватної індексації доходів, крок у бік такого необдуманого та різкого збільшення «мінімалки» призведе до непередбачуваних наслідків. Попередній досвід поведінки роботодавців свідчить про великий набір інструментів для скорочення видатків на оплату праці в подібних ситуаціях:

  • переведення працівників на часткову зайнятість
  • збільшення частки працівників, які перебувають у неоплачених відпустках
  • переведення зайнятості в неформальну.

Загалом підвищення мінімальної зарплати навіть удвічі, не кажучи вже про пропозицію пана Насірова, принесе більше шкоди, ніж користі в умовах практичної відсутності росту економіки.

Матеріал за темою:

За словами експертів з питань податкової та бюджетної політики «Реанімаційного пакету реформ», вплив даного рішення на сектор підприємництва можна оцінювати як негативний, адже підвищення мінімальної зарплати вдарить особливо болюче по малому бізнесу у депресивних регіонах, де його просто не зможуть забезпечити. Середній і великий бізнес, які працюють у білому або сірому секторі, будуть змушені включати додаткові видатки на оплату праці та зростання відрахувань до соціальних фондів у ціну своєї продукції, що може призвести до зростання інфляції.

У кінцевому результаті, заробітні плати підвищаться для працівників державного сектору, що призведе до зростання державних видатків. Це, своєю чергою, ризикує нівелювати ті досягнення економіки, що відбулись після скорочення державних видатків у структурі ВВП, і які, за словами експертів, надали Україні додаткові +1-2% росту.

Заява ж керівника «фіскалів» Насірова про необхідність підвищення рівня «мінімалки» до 5-7 тис. грн. є нічим іншим як грою на популізм. Більше того, ДФС завжди має власні прагматичні цілі у подібних випадках. В першу чергу, служба таким чином надіється щонайменше перекрити дірки в Держбюджеті та Пенсійному фонді за рахунок зростання податкового навантаження на спрощенців, а також зростання надходжень від ЄСВ (Єдиний соціальний внесок). Крім цього, зростаюча «мінімалка» може перетворитись на ще один інструмент корупційного тиску податківців на бізнес.

Матеріал за темою:

До того ж, у заявах про підвищення мінімальної заробітної плати немає нічого дивного. Урядовці вчергове скористалися старою традицією: замість вирішувати причини проблем, створювати видимість їхнього вирішення. Замість того, щоб боротись з причинами бідності шляхом стимулювання економіки, створення нових робочих місць, покращення інвестиційного клімату тощо, пропонується банальне підвищення показника «мінімалки», яке лише погіршить поточний стан справ. І в той час, коли самі підприємці, експерти, активісти і просто небайдужі люди, жертвуючи своїм часом та силами, пишуть план виходу з кризи та розвитку економіки, урядовці шукають швидких і, головне – популярних кроків, які ціною життя підприємництва, на короткий час дадуть їм декілька додаткових електоральних балів.

Ярослав Вінокуров спеціально для проекту «Комірець»