У середу, 20 квітня, український уряд виділив Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) приміщення у центрі столиці. Це рішення може стати завершенням багатотижневої епопеї з пошуку нерухомості, в якій орган вже зможе розпочати свою роботу. Ця епопея, що відзначилася скандалами та обвинуваченнями від членів органу у бік уряду в навмисному затягуванні, стала не першою у багатостраждальній, хоч і короткій, історії НАЗК.

Починають, починають та все не починається

Історія НАЗК з самого початку позначена скандалами, основним лейтмотивом яких стало затягування його роботи зі сторони владних відомств. Про довготривалу історію з обранням членів агентства ми вже розказували. Тоді заповнити вакансії вдалося тільки завдяки відставці Чумака, відкликанню своїх кандидатур окремими претендентами та необхідності показати європейцям початок офіційної роботи органу перед візитом президента у Брюссель.

Навіть після того, як НАЗК почав свою офіційну роботу, інші владні інститути не горіли бажанням міняти своє ставлення до нього. Якщо затягування з обранням глави агентства можна пояснити внутрішнім тертям між його членами, то відсутність у нього приміщення аж до сьогоднішнього дня пояснюється вже іншим — схоже, що загубивши можливість завадити формальному початку роботи, урядові інституції вирішили не дати НАЗК почати працювати фактично.

Ще у квітні 2015 року (тобто рік тому) Кабінет міністрів затвердив Антикорупційну програму на 2015–2017 роки, де серед перших кроків вказано, що на розгляд уряду має подано акт про виділення приміщення для агентства. Відповідальними за це у програмі названі Фонд державного майна, Мінекономрозвитку та Київська міськдержадміністрація. Самі ці урядові органи член НАЗК Руслан Рябошапка в інтерв’ю «Громадському радіо» назвав основними винуватцями того, що положення цієї програми не були хоча б формально виконані аж до кінця квітня цього року. Зазначивши при цьому, що — це був «показовий сигнал» від політичного керівництва «того уряду».

Без приміщення агентство фактично не може виконувати жодну із покладених на нього функцій. Хоча б через те, що воно потребує місця для свого персоналу і технічних засобів. Не чекаючи поки Кабмін візьметься за виконання своєї ж програми, відразу після обрання голови Наталії Корчак НАЗК вирішило взяти ініціативу у руки й не тільки звернулося до уряду з відповідним проханням, але почало продивлятися різноманітні варіанти самостійно. Та як зазначила Корчак, виділених урядом грошей «занадто мало» для належного облаштування. А ще й, за словами Корчак, програма розвитку ООН підрахувала, що в НАЗК має працювати приблизно 311 співробітник. Чи справді не замало це для такої структури 32 млн гривень? Питання риторичне.

Після двох тижнів після обрання голови НАЗК, активісти громадської платформи Реанімаційного пакету реформ, Transparency International Україна, Центр протидії корупції та інші звернувся до тодішнього уряду Яценюка з вимогою надати негайно йому приміщення. Згідно заяви, затримка з наданням приміщення для відомства загрожувала швидкому запровадженню нової системи електронного декларування, що є умовою запровадження безвізового режиму ЄС та виконання програми співпраці з МВФ. Також, затримка з цим питанням унеможливлювала виконання низки інших важливих функцій.

Що НАЗК очікує далі?

Після тривалої урядової кризи 14 квітня Арсеній Яценюк з трибуни Верховної Ради заявив про власну відставку, поставивши рекорд з найкоротшого виступу перед звільненням. Та не з першої спроби коаліції вдалося відставити Яценюка та призначити нового прем’єр-міністра Володимира Гройсман. Про історію зі збиранням потрібних голосів ми писали раніше.

Матеріал за темою:

В перше засідання новопризначеного уряду Гройсман зробив те, з чим Яценюк тягнув місяцями — надав приміщення НАЗК. Не виключаємо, що це було зроблено навмисно для додавання балів Гройсману в якості незалежного прем’єра. У цей же день новим складом Кабміну було затверджено двоє новообраних керівників «Укрзалізниці» та “Укрпошти”, що теж позитивно вплинуло на рейтинг Гройсмана, та це вже зовсім інша історія.

Так що ж буде далі з НАЗК? Само агентство, хоча й небагато українців про нього знає, є дуже небезпечним для низки держслужбовців, чиновників тощо. «Чим?», — спитаєте ви. Та хоча б тим, що затвердження електронної декларації — є страхом багатьох. Бо за неправду в ній можна отримати немаленький штраф, а можна й потрапити за грати. 19 квітня в своєму інтерв’ю директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник зазначив, що без затвердження НАЗКом форми електронної декларації немає предмету злочину (інтерв’ю повністю можна прочитати тут).

Матеріал за темою:

Залишається тільки contra spem spero (без надії сподіватися), що новий уряд не стане саботувати роботу агентства, а навпаки — допомагати та не заважати його роботі. Як зазначив вже згаданий Руслан Рябошапка, органу потрібно не так вже багато часу для початку повноцінної роботи — він може запуститися до першого липня. Будемо сподіватися, що позитивно на наміри Кабміну вплине і заява єврокомісара з політики сусідства Гана, що зазначив: «уряд має змогу забезпечити НАЗК необхідними ресурсами для запуску верифікації електронних декларацій» і має це зробити у перші сто днів своєї роботи.

А ми, як українські активісти, прикладемо достатньо зусиль для висвітлення цієї драми у багатьох діях.