1 грудня 2016 року Національне агентство з питань запобігання корупції виявило адміністративне правопорушення в купівлі народним депутатом Сергієм Лещенком квартири. Втім, сам Лещенко каже, що не отримував жодних подарунків, які можна було б вважати адмінпорушенням. Нагадаємо, що на початку серпня в ЗМІ з’явилася інформація про це придбання молодого нардепа. Нічого дивного в ньому не було б, якби не масовані медійні атаки. Ці атаки почалися вже давно й не тільки на Лещенка, а й на Національне антикорупційне бюро, групу «єврооптимістів», активістів та інших політиків, особливо збоку фракції «Народного фронту». Цей скандал став стартом нового етапу боротьби в політичному та медійному просторі, а можливо навіть «холодної війни». Але розпочнемо ми з початку, а не з кінця історії.

Мартиненко та кампанія

На початку 2015 року розгорівся великий скандал навколо наближеного до колишнього прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка депутата, заступника керівника фракції «Народного фронту» Миколи Мартиненка. Також, слід зазначити, що він очолював парламентський комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Ключову роль в цій історії відіграв Сергій Лещенко, саме він підняв галас навколо друга Яценюка, його ще вважають «гаманцем» НФ. Тоді юний депутат БПП неодноразово заявляв, що проти Мартиненка в Швейцарії відкрито кримінальне провадження за фактом отримання неправомірної вигоди – простіше кажучи хабара. Лещенко поступово оприлюднював докази, Мартиненко це спростовував. Один із таких доказів була відповідь Генеральної прокуратури України на запит нардепа БПП. Ці випади Лещенка якимось чином співпали з поширенням чуток щодо відставки екс-голови українського уряду, але до цього ми повернемося пізніше.

Згодом соратника Яценюка звинуватили в корупційних схемах на Одеському припортовому заводі, що належить державі. Як з’ясувалося, австрійська компанія Antra GmbH, з якою ОПЗ уклав контракт на постачання газу, була пов’язана з Мартиненком через Леоніда Марчука, який до травня 2015 року був єдиним власником компанії System Actives GmbH (це назва компанії Antra GmbH до її перейменування). До 2007 року він був акціонером і членом наглядової ради ЗАТ «Старобабанський гранітний кар’єр», а його партнером та головою цієї наглядової ради був Михайло Вергелес. У 2007 році вони обоє продали свої акції «Старобабанського гранітного кар’єру» та вийшли з наглядової ради. Також, Вергелес засвітився в ще одній компанії, що пов’язана з Мартиненком: раніше він керував підприємством з іноземним капіталом «КСК ТА КО», засновником якого є фірма BRINKFORD, що належить Мартиненку та його другу Давиду Жванії.

Матеріал за темою:

Окрім того, зв’язок Мартиненка з ОПЗ прослідковується через склад наглядової ради підприємства, яку очолює його бізнес-партнер по агенції нерухомості «Вортекс» Сергій Перелома, що був призначений туди за особистим розпорядженням екс-глави Кабміну Арсенія Яценюка. Окрім Переломи до ради входить Сергій Насвіщук, якого теж пов’язують із соратником Яценюка. Водночас, слід не забувати, що свої інтереси на заводі є й у нардепа, заступника керівника фракції БПП, Ігора Кононенка. В травні 2015 року в члени правління було затверджено Ольгу Ткаченко, яка раніше працювала помічником депутата від БПП Олександра Грановського, близького соратника Кононенка, та ніколи до цього не була пов’язана з хімічним бізнесом. Вона взяла участь в укладанні підозрілого контракту з невідомим до того гонконгським трейдером ExpoTrade Global Limitedited на поставку аміаку, але ця угода так і не була реалізована.

Окрім того, детективи НАБУ підозрюють Ткаченко в причетності до ще одного контракту – з британською Newscope Estates Limited. Після обшуків у неї вдома був вилучений мобільний телефон Ткаченко iPhone 5S, в пам’яті якого було знайдене листування, що свідчило про її причетність до укладення цього контракту. Втім, Солом’янський райсуд Києва відмовився долучити це листування як доказ. Таким чином, Ткаченко фактично вже поза зоною підозри. Чи міг вплинути на таке рішення суду Олександр Грановський, якого вважають куратором Банкової у судовій та правоохоронній системі, достеменно невідомо. Щоправда розслідування триває й в серпні цього року. НАБУ отримало доступ із можливістю вилучення до документів Meinl Bank AG в Австрії, які стосуються рахунків продавця продукції ОПЗ – компанії Newscope Estates Limited.

Як відомо, Newscope Estates Limited володіє 100% української ТОВ Newscope Estates, яка раніше називалася ТОВ «Поділ-Сіті». За інформацією проекту «Схеми», реквізити цієї фірми збігаються з реквізитами багатьох компаній бізнесмена Сергія Тищенка, якого пов’язують із скандалом про купівлю за заниженими цінами так званої нафти Сергія Курченка, яка була конфіскована правоохоронними органами. Українського бізнесмена пов’язують як і з депутатом НФ Сергієм Пашинським, так і його колегою по коаліції з пропрезидентської фракції Олександром Грановським. Зустріч з другим була зафіксована «Схемами» в травні 2016 року під час активної фази розслідування «справи ОПЗ».

СБУ та Саакашвілі поспішають на допомогу

Вся ця історія спочатку походила на звичайне журналістське розслідування, яких було багато, але після вступу в гру Служби безпеки з’явилися сумніви. Як виявилося, українська спецслужба вела розслідування кримінального провадження щодо контракту між «Енергоатомом» та «Східним гірничо-збагачувальним комбінатом» про постачання уранового концентрату, збитки були розцінені в 10 мільйонів гривень (за підрахунками ЗМІ ~ 28 млн гривень). Цей урановий концентрат купували в Казахстані, але в Україну його постачала ще одна фірма-прокладка з Австрії під назвою Steuermann. ЗМІ її пов’язували з Мартиненком, що пізніше підтвердив його друг Давид Жванія. Він також додав, що в 2007 році керівником усього холдингу, до якого входив бізнес Мартиненка та Жванії, був той самий Сергій Перелома, що вчергове пов’язує Мартиненка та ОПЗ.

Восени-взимку 2015 року до кампанії проти Мартиненка підключився керівник Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі, який звинуватив соратника Яценюка та самого прем’єра в корупційних схемах на держпідприємстві «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК). За його словами, Мартиненко, Яценюк, Жванія, глава «Енергоатому» Юрій Недашковський та генеральний директор СхідГЗК Олександр Сорокін організували корупційну схему на ОГХК, від якої держава отримала збитків на 5 мільярдів доларів щорічно.

Схема Саакашвілі

Оприлюднена в грудні схема Саакашвілі

Як результат, справу щодо ОПЗ віддали НАБУ, контракт з австрійською компанією був розірваний, а Мартиненко під тиском склав мандат. Це був перший та вагомий удар по Яценюку.

Не можемо пропустити цікавий факт: в червні 2016 року Сергій Лещенко дав інтерв’ю «Високому замку», в якому він заявив, що Порошенко похвалив його за викриття Мартиненка.

— Ми з ним (з Порошенком – Ред.) не спілкуємося з січня. Мені казали, що він назвав великою помилкою те, що взяв мене у список БПП. А я вважаю, що він робить помилку, коли не виконує те, що обіцяв людям. Зокрема, боротьбу з корупцією, деолігархізацію, деофшоризацію тощо. У нас взаємні претензії. Життя розсудить.

— Як виглядало останнє спілкування?

— Він сказав, що дуже задоволений моїми викриттями про Мартиненка, а ось щодо Шокіна і Кононенка, то вони — фактично члени його родини, тому якщо я хочу щось про них писати, маю з ним порадитися…

Справа ОПЗ

Після складання мандату Мартиненком акція по звільненню Яценюка не припинялася. ЗМІ та деякі політики постійно вели мову про таємні зустрічі Арсенія Петровича з олігархами, серед яких були Ігор Коломойський та Рінат Ахметов. Ми не будемо розписувати історію з відставкою Яценюка у подробицях, бо детальніше вже про неї писали в статті.

У рамках кулуарних домовленостей разом із Яценюком у відставку пішов і генеральний прокурор Віктор Шокін, який перед своїм відходом звільнив свого заступника Давіда Сакварелідзе. Після чого, Генеральну прокуратуру очолив Юрій Луценко. Цю історію ми також описували в іншій статті.

Повернемося до«справи ОПЗ». Після низки допитів та обшуків, у тому числі у Мартиненка (щоправда невідомо в рамках якої з вищезазначених справ), 14 липня були затримані перший заступник голови правління «Нафтогазу» Сергій Перелома та заступник директора ОПЗ Микола Щуріков, яких звинувачують у розкраданні 250 мільйонів гривень. Останнього з Мартиненком та Жванією пов’язують через Сергія Насвіщука: у коментарі «Українській правді» Щуріков сам розповів, що до ОПЗ його запросив саме колишній головний юрист Міненерго.

Пізніше, в коментарі програмі «Схеми» сам Щуріков зізнався, що він з Мартиненком знайомий ще з Помаранчевого майдану, а за весь цей час вони зустрічалися «в кращому випадку може разів двадцять».

Паралельно з цим, у ЗМІ поширювалася «джинса», що нібито НАБУ «сфабрикувало справу» проти Мартиненка, а в разі її завалу обвинуватить в цьому суд.

Найцікавіше сталося під час судового засідання щодо обрання запобіжного заходу Сергію Переломі. Нардепи від НФ Євген Дейдей та Микола Княжицький влаштували сутичку із заступниками керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максимом Грищуком та Володимиром Кривенком. Нижче дивіться відео:

Дейдей та Княжицький очевидно виступали на захисті Переломи, намагаючись здійснити тиск на працівників САП. Тим паче, що деякі представники НФ неодноразово заявляли про сфабриковану справу. Щоправда, й НАБУ досі не пред’явило Мартиненку ніяких звинувачень, а, за словами джерел у Бюро, соратник Яценюка ніде не ставив жодних підписів і тому засудити того в юридичній площині не вдасться. Єдиною можливістю засудити Мартиненка були саме Перелома та Щуріков, які могли піти на угоду зі слідством, як це було в справі нардепа Олександра Онищенка та «Укргазвидобування». Але ті, звісно, не пішли на таке. І, здається, що справа з самого початку була неперспективна, тому з’являються сумніви щодо її мети та особливо надмірної уваги ЗМІ.

Помста від «друзів»

В гучному скандалі проти Сергія Лещенка та його новопридбаної квартири неабияку роль відіграв телеканал «Еспресо.TV», засновником якого є нардеп від НФ Микола Княжицький, а власницею – дружина Княжицького Лариса. План з медійної атаки на Лещенка був завідомо розкладений по полицях щоб підігріти настрої і одночасно виглядати як випадкове викриття. А фіналом мали стати знищення репутації нардепа та кінець його політичної кар’єри – гарна помста тому, хто став джерелом стількох проблем. Проте все сталося занадто швидко як для випадкових знахідок та журналістських розслідувань.

Історія розпочалася з того, що телеканал «Еспресо.TV» дав інформацію про відвідання Сергієм Лещенком «Сбербанку Росії». Пізніше журналіст Андрій Дзиндзя оприлюднив у Facebook відомість з держреєстру про придбання Лещенком квартири площиною 192 квадратних метрів у новобудові в центрі Києва. Не пройшло й декілька годин, як з’явився сам договорів про купівлю нардепом цієї квартири. Події розгорталися дуже швидко. Дійшло навіть до публікації все на тому ж каналі роздрукувати з податкової про доходи Лещенка та власниці «Української правди» Олени Притули (в якої, за словами нардепа, він узяв позику). НФ пішов так би мовити «одним фронтом» на Лещенка: не слід забувати, що міністром внутрішніх справ є Арсен Аваков, а юстиції – Павло Петренко, які отримали свої крісла завдяки квоті НФ.

У результаті «помста» все таки відбулася, хоча й не зовсім за планом НФовців. Лещенко не склав мандат, хоча й отримав вагомі репутаційні втрати. Після перевірки НАБУ факту придбання квартири не було знайдено кримінальних порушень збоку Лещенка, але можуть бути адміністративні (їхню наявність ще має з’ясувати Національне агентство з питань запобігання корупції).

Матеріал за темою:

Всі ці історії тісно переплітаються в одну. Лещенка використали задля медійної атаки на НФ, а потім підставили його під удар у відповідь. Для БПП ж все складається добре. «Гаманець» НФ Мартиненко відмовився від мандата та залишив крісло голови парламентського комітету з питань ПЕК, де зараз БПП у більшості – чотири члени, а також перший заступник голови Олександр Домбровський. З наглядової ради ОПЗ пішли двоє членів, яких пов’язують з Мартиненком – голова ради Сергій Перелома та Сергій Насвіщук. Замість них до складу увійшов колишній помічник нардепа від БПП Ігора Кононенка Олександр Візір. Першого заступника директора ОПЗ Миколу Щурікова також можуть відсторонити, хоча він і виграв суд, наразі проти нього та Переломи складено обвинувальний акт, який уже скерований до суду. Щоправда акт скерували не в Солом’янський суд, який виносив усі рішення в справі, а в Печерський. Цей суд у ЗМІ пов’язують із Грановським та Кононенком через департамент із розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури, який у пресі має назву «департамент Кононенка-Грановського». Рішення Печерського райсуду вже давали санкції на обшук у будівлі НАБУ та Одеської ОДА. До того ж розгляд справи ОПЗ вже затягується судом.

У результаті  ланцюжка цих подій, Арсеній Яценюк пішов у відставку, а замість нього прем’єром став наближений до Петра Олексійовича Володимир Гройсман. Наразі також відбувається тиск на міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. В кулуарах кажуть, що в БПП давно хочуть його замінити.

Наразі складно сказати чи добивалися в БПП лише відставки Яценюка чи всього комплексу разом – складання мандату Мартиненком, звільнення наближених до нього людей з ОПЗ та призначення туди нових, пов’язаних із пропрезидентською політсилою людей. Також, можна припустити, що чинна влада незацікавлена приватизацією цього держпідприємства, бо це для них «дійна корова», від якої складно відмовитися. А скандал навколо ОПЗ, як було помітно при першій спробі його приватизації, розігнав усіх бажаючих для купівлі підприємства, залишивши його в держволодінні. Новий конкурс з його приватизації перенесли з листопада на 14 грудня, зменшивши його стартову ціну вдвічі. І знову приватизація під загрозою: жодної заявки на участь в аукціоні подано не було (додано 7 грудня)

Втім, окрім цього, цей скандал може стати черговим початком коаліційної кризи. Вже сьогодні проглядається, що відносини між деякими групами впливу БПП та НФ достатньо натягнуті, особливо в позиціях щодо деяких лобістських законопроектів (наприклад, щодо спецконфіскації). У коаліції на двох завжди важко знайти той самий консенсус, який задовольнить обидві сторони, особливо після «невеличкої війни». Адже в цьому серпентарії, що зветься українською політикою, друзів нема.