Позавчора, 3 квітня, Центр з дослідження корупції та організованої злочинності (The Organized Crime and Corruption Reporting Project) оприлюднив документи, отримані від юридичної фірми Mossack Fonseca, що надає послуги з реєстрації та ведення офшорних компаній. Серед багатьох прізвищ, окрім російського президента Володимира Путіна, для декого очікувано, для інших не дуже, з’явилося ім’я чинного Президента України Петра Порошенка.

Що стало відомо?

Так, згідно з оприлюдненими документами Mossack Fonseca, в Панамі створено офшорну компанію Prime Asset Partners Ltd., єдиним бенефіціарним власником якої є Петро Порошенко. У даних Mossack Fonseca чітко промовляється, що Prime Asset Partners відведена роль холдингової компанії для українських та кіпрських структур кондитерської корпорації Roshen, а джерелом коштів повинні служити «доходи від комерційної діяльності». Компанії ніяк не були відображені у декларації Президента за 2014 і 2015 рр. Більше того, багато хто запідозрив у їхньому створенні мотив ухилення від сплати податків.

У другій половині дня 4 квітня була оприлюднена офіційна реакція самого Петра Порошенка. Він стверджував, що готовий до відкритості щодо офшорного питання і що про правові тонкощі розкажуть його юристи. Це й сталося ввечері того ж дня. Головним лейтмотивом відповіді юридичних консультантів президента стало твердження про повну законність всіх процедур з офшорними фірмами. І про те, що первинною метою їх створення стала підготовка до обіцяного продажу компаній, які належать Президенту. А потім, після того як покупця не знайшли — юридичне оформлення їхньої передачі у «сліпий траст».

Чи загрожує Президенту юридична відповідальність?

Розглянемо основні можливі порушення закону, що закидалися Президентові у зв’язку з публікацією документів.

За словами виконавчого директора Transparency International Україна Олексія Хмари, в цій ситуації має місце конфлікт інтересів і, цілком ймовірно, порушення як Конституції, яка забороняє Президенту займатися бізнесом, так і антикорупційного законодавства, за яким заборона на приватну комерційну діяльність поширюється на всіх чиновників.

Крім того, Порошенко не вказав свою нову офшорну компанію і «допоміжні» компанії у фінансовій декларації за 2014 рік, що може бути ще одним порушенням закону. Немає відомостей про це і в деклараціях за 2015 рік. Київська компанія з управління фінансами ICU, що консультує Президента Порошенка, повідомила, що були засновані ще дві структури: CEE Confectionery Investments Ltd. (зареєстрована на Кіпрі у вересні 2014 року) і Roshen Europe B.V. (Нідерланди грудень 2014 року). При цьому холдингова компанія з БВО (Британських Віргінських Островів) володіє кіпрською компанією, якій, в свою чергу, належить голландська компанія.

Більше того, у декларації про доходи за минулий рік немає згадки ані про здобуті за кордоном доходи, ані про інвестиції в статутний капітал іноземних компаній.

Згідно з документами, отриманими OCCRP, з самого моменту реєстрації 21 серпня 2014 року акції Prime Asset Partners Ltd. коштують 1000 доларів, а їх єдиним власником записаний Президент України. Загальна вартість акцій її кіпрської «дочки», CEE Confectionary, становить 2000 доларів, а голландський підрозділ, Roshen Europe B.V., має статутний капітал, що дорівнює 85 доларам. Загалом ця сума становить 3085 доларів.

Разом з цим, слід зауважити, що не все так просто. Справа у тому, що поняття «бенефіціарного власника» у світовій практиці означає особу, яка фактично володіє активами на противагу особі, яка є їхюридичним власником. Зазвичай, як коментують окремі юристи, таке формулювання використовують, коли йде мова про трастове управління майном або підприємством: юридично право власності на компанію, цінні папери тощо оформлені на трастову компанію, що й управляє ними в інтересах фактичного, бенефіціарного власника, який отримує доход від них. Іншими словами, з точки зору українського законодавства, право власності на Prime Asset Partners Ltd. у Петра Порошенка в такому випадку не виникло.

Що стосується CEE Confectionary та Roshen Europe B.V., то низка журналістів вважає ці компанії як особисту власність Петра Порошенка, яка підлягає декларуванню. Але тут ситуація приблизно така сама, як і з Prime Asset Partners Ltd. З відповіді компанії ICU випливає, що засновником обох юридичних осіб є Prime Asset Partners Ltd., а не особисто Порошенко (хоча, вочевидь, і в даному випадку бенефіціарним власником є саме він).

Виходячи з відповіді юристів Петра Порошенка, питання з декларуванням є не настільки простим, як може здатись з першого погляду. Звичайно, неправильно, щоб чиновники не декларували цінності, які не є їх прямою власністю лише з огляду на дрібні юридичні формальності. Саме тому новий Закон України «Про запобігання корупції» передбачає обов’язок декларувати юридичні особи, кінцевим бенефіціаром (контролером) яких є чиновник або члени його родини. Однак ні на момент подання президентом декларації, ні зараз ця норма не набула юридичної сили з огляду на те, що досі не запущена система електронного декларування. Що й використала у своїй відповіді юридичної фірма ICU — у документі можна знайти обіцянку, що після набуття чинності частини Закону України «Про запобігання корупції» всі юридичні особи, бенефіціарним власником яких є Президент будуть задекларовані у встановленому законом порядку.

Тож, схоже твердження захисників Петра Порошенка про те, що сума у 3085 доларів США не підлягає декларуванню, має доволі сильне підґрунтя у вітчизняному законодавстві.

Репутація понад усе

Та юридичний бік питання не єдиний. Петру Порошенку не обов’язково бути справді винним у прямому порушенні закону для того, щоб відчути на собі наслідки офшорного скандалу. Зазвичай, ставлення людей до самої теми офшорів доволі негативне, і не тільки в Україні.

Про політичну реакцію на такі викриття українському Президенту може розповісти прем’єр Ісландії, який теж, вочевидь нічого формально не порушуючи, опинився під щільним вогнем політичної критики. Опозиція відразу поставила питання про його відповідальність перед парламентом.

Особливо негативним використання офшорних інструментів для будь-яких цілей може бути на тлі офіційно задекларованої боротьби з цими самим офшорами. Тут можна згадати ще одного колегу Петра Порошенка по нещастю, чиє ім’я у списку людей, пов’язаних з панамською компанією — голову британського Кабінету Девіда Кемерона. В його випадку компанії відкривались взагалі батьком і були повністю законними з точки зору всіх спостерігачів, а сам прем’єр був з ними пов’язаний лише тим, що через них отримав спадок. Але навіть ця не кримінальна історія поставила під питання щирість Кемерона у ролі борця з фінансовими тихими гаванями.

Крім того, як зазначав у інтерв’ю каналу «Еспресо ТВ» Олексій Хмара, такі дії Президента є свідченням того, що він «не вірить в українські суди та податкові органи». Тут може постати питання, чи не має Глава держави у першу чергу зайнятися впровадженням судової і податкової систем, які б захищали законну приватну власність, а не намагатись убезпечити майно за допомогою британської юрисдикції?

У випадку з Петром Порошенком питання щирості також постає через історію з так званим «сліпим трастом». Як вже було відзначено, на своїй січневій прес-конференції він заявив, що «нарешті було підписано» договір про передачу його бізнесу в управління такого трасту. Матеріали виявлені журналістами можуть трактуватися і таким чином, що хоча процедура передачі почалася, але вона не була закінчена на момент президентських заяв.

У своїй офіційній відповіді юристи Петра Порошенка відкинули цю версію, зазначивши, що підписання договору все ж на той час відбулося. Але якщо попередня версія журналістів правильна, то виявляється, що президент випередив час, поспішив заявити про те, що тільки мало відбутися, як про доконаний факт. І цим увів громадськість в оману.

Потрібно зауважити, що Петро Порошенко не перший раз опиняється у ситуації, коли його заяви не у повній мірі відповідають реальності або випереджають її. Порошенко виступає у якості заручника своїх обіцянок. І небажання або неможливість їх виконувати може стати великим випробуванням довіри громадської думки до нього, що було відзначено багатьма коментаторами.

26 січня 1998 року 42-й президент США Білл Клінтон виступив із заявою. Він категорично заперечував все, що журналісти газети «Вашингтон пост» розповіли в останній статті про нього. Він говорив, що ніколи не мав ніяких сексуальних зв’язків з жінкою на ім’я Моніка Левінскі. Його дружина Гілларі заявила, що — це кампанія розгорнута політичними опонентами. У листопаді того ж року Конгрес США почав розгляд справи про імпічмент президента. Виявилося, що Клінтон збрехав. І хоча йому вдалося уникнути імпічменту — бо за подружню зраду або публічну брехню не судять, а брехню під присягою довести не вийшло — він закінчив останній строк з плямою на репутації.

Навіть коли президент чистий перед законом, це не значить що він залишиться чистим у пам’яті свого народу. Саме це може стати головним випробуванням для Петра Порошенка в історії з офшорами.