Сьогодні, 9 червня, конкурсна комісія має обрати кандидата на посаду голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а вже за два дні – 11 червня, набуває чинності Закон України, що регламентує діяльність цього органу. За баталіями навколо формування Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердження нового генпрокурора, голосування за законопроекти із судової реформи про цей орган дещо забули, тому ми вирішили нагадати, що собою являє Нацагентство.

При створенні цього відомства переслідувалися дві основні мети. З одного боку, воно покликане забезпечити повернення до України активів, привласнених представниками режиму Януковича, а в перспективі – забезпечувати повернення державі майна, незаконно привласненого внаслідок злочину. З іншого, закон про Нацагентство належав до так званого «безвізового» пакету, тобто, зі створенням даного органу ЄС пов’язував формування в Україні ефективної системи протидії корупції.

Відповідно до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», ухваленого Верховною Радою ще 10 листопада 2015 року, до основних завдань Агентства належать наступні:

  1. Виявлення та розшук активів. Ці заходи здійснюються за зверненням слідчого, прокурора, суду (слідчого судді) у рамках кримінальних проваджень. Після виявлення активів, Нацагентство взаємодіє з органами досудового розслідування з метою накладення арешту на активи або їх конфіскації. Окрім цього, в процесі виявлення та розшуку активів воно може взаємодіяти з відповідними органами зарубіжних держав.
  2. Управління активами, на які накладено арешт. Управління передбачає отримання активів на збереження (якщо такі активи фізично вилучаються у їх власника) та здійснення контролю за збереженням активів і їх економічної вартості, а також за додержанням власником чи володільцем активів відповідних обмежень чи заборон, встановлених ухвалою слідчого судді або суду щодо арештованих активів (наприклад, заборона на відчуження). Слід зауважити, що у випадку отримання Агентством активів, безпосереднє їх збереження здійснюється не самим органом, а визначеними за результатами конкурсу юридичними особами чи фізичними особами – підприємцями.
  3. Ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, в якому детально розкривається інформація щодо майна, до якого застосовано арешт.

Дивіться схему роботи новостворених антикорупційних органів.

Матеріал за темою:

З метою виконання поставлених перед Нацагентством завдань, йому надані достатньо широкі повноваження та суттєві гарантії незалежності органу (зокрема, висока заробітна плата працівників, особливий порядок призначення керівника тощо). З іншого боку, враховуючи, що відомство здійснюватиме управління активами достатньо високої вартості, передбачена й система контролю за ним. Зокрема, щороку проводиться незалежна зовнішня перевірка діяльності Агентства комісією, до складу якої по одному члену призначають Президент України, парламент та Кабмін; невід’ємною частиною зовнішньої перевірки є зовнішній аудит, що проводиться міжнародними або українськими аудиторськими компаніями. Громадський контроль забезпечується діяльністю громадської ради при Нацагентстві.

Тривалий процес утворення цього відомства пов’язаний з достатньо складною процедурою призначення його голови, яка є, як зазначалося вище, однією з гарантій його незалежності. В принципі, багатоступеневий характер призначення характерний для новостворюваних органів у сфері протидії корупції (Національне антикорупційне бюро, НАЗК тощо). У випадку Нацагентства, голова призначається Кабміном строком на 5 років за результатами конкурсу. Сам конкурс на визначення кандидата, що вноситься на розгляд Кабміну, проводить конкурсна комісія, яка складається з трьох осіб, визначених Верховною Радою та по одній особі, визначеній генпрокурором, директором НАБУ, міністром юстиції, головою Державної служби фінансового моніторингу та міністром фінансів.

Слід зазначити, що на відміну від НАБУ, діяльність Нацагентства є менш ініціативною. Воно не буде вести самостійних кримінальних проваджень, а лише здійснюватиме допоміжні функції в рамках в уже відкритих розслідувань. Разом з цим, за умови належного виконання Агентством покладених на нього завдань, воно може стати ефективним інструментом протидії корупції в Україні.