Від моменту набуття чинності Кримінальний процесуальний кодекс України зазнавав критики. Далеко не останнім пунктом критики є механізм відкриття кримінального провадження, передбачений цим законом. Вимога фактично автоматичного внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі отриманої інформації про можливий злочин призводить до накопичення у слідчих органах численних проваджень, що суттєво знижує ефективність їхньої роботи. Відповідно, на перший погляд ініціатива дещо впорядкувати правові підстави внесення відомостей до ЄРДР, що пропонується законопроектом № 6220 (Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та підстав закриття кримінального провадження), виглядає своєчасною. Але лише на перший. Щодо його змісту, щоправда з різних причин, негативно висловилися представники Головного науково-експертного управління Верховної Ради України та НАБУ. То що ж із ним не так?

Що пропонується?

Законопроект достатньо короткий. Власне, ним пропонується внесення лише двох доповнень до КПК України.

  1.  Доповнення статті 214 КПК України, що регулює порядок початку досудового розслідування, абзацом «Не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, щодо яких ухвалено рішення про закриття кримінального провадження або існує вирок суду по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили»
  2. Доповнення переліку підстав закриття кримінального провадження, що містяться у статті 284 КПК України, абзацом «існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини». Підстави, на які посилається нововведення, це: відсутність події кримінального правопорушення; відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; досягнуто податковий компроміс (у провадженнях щодо ухилення від сплати податків).

Принаймні, за твердженням авторів законопроекту, мова йде про те, щоб обмежити можливість повторного відкриття кримінальних проваджень за фактами, щодо яких вже були закриті кримінальні провадження або є відповідний вирок суду. На перший погляд, це прогресивна норма: можливість відкривати кримінальні провадження за тими самими обставинами необмежену кількість разів – дуже сильний засіб тиску на бізнес або конкурентів. Але не все так просто.

Аргументи Головного науково-експертного управління

Основна претензія управління – сумніви у дієвості пропонованих норм. Абсолютно резонно експерти вказують на ту обставину, що відомості до ЄРДР повинні бути внесені протягом 24 годин; отже, часу на перевірку, чи існує за обставинами, що вносяться, закриті кримінальні провадження або вироки суду, практично немає. Іншими словами, як мінімум перша із пропонованих норм за нинішніх обставин є мертвонародженою. Натомість, представники управління пропонують повернення до практики попередньої перевірки заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення з встановленням на це відповідного строку. Підсумовуючи, експерти запропонували за результатами розгляду у першому читанні повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Аргументи НАБУ

Критика з боку НАБУ більш розлога. Передусім відомство висловило побоювання щодо того, що ухвалення законопроекту негативно позначиться на його роботі. Зокрема, правоохоронці звернули увагу, що за пропонованими нормами вони будуть змушені припинити розслідування всіх епізодів злочинної діяльності, щодо яких існують або будуть винесені в майбутньому постанови слідчих будь-якого іншого правоохоронного органу про закриття проваджень. Вказали вони і на можливість маніпулювання нормою, що дозволить їхнім колегам із сусідніх відомств блокувати розслідування, відкриваючи і швидко закриваючи кримінальні провадження за певними фактами, унеможливлюючи їх подальше розслідування. Нарешті, працівники НАБУ звернули увагу на неможливості відкриття низки проваджень у випадку ухвалення законопроекту, навівши в якості прикладів провадження за фактами замаху на розтрату «кіотських коштів», щодо  екс-нардепа Олександра Онищенка та екс-голови ДФС Романа Насірова.

…і наші власні п’ять копійок

Окрім наведених вище аргументів, маємо звернути увагу на те, що пропонований законопроект страждає на достатньо поширену проблему українських нормативно-правових актів: розмитість формулювань. Прочитаймо текст змін уважніше. У своїй новій редакції стаття 214 КПК України не дозволяє вносити до ЄРДР відомості про обставини, щодо яких ухвалено рішення про закриття кримінального провадження. Звернімо увагу, що йдеться про закриття кримінального провадження за будь-якою підставою. Якщо у другій пропонованій нормі автори пропонують в якості підстави закриття провадження наявність іншого провадження за цими ж фактами, закритого за так званими реабілітуючими підставами (напр., відсутність події або складу злочину), то у випадку першої норми мова йде про будь-яку підставу (напр., не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді). В останньому разі, навіть у випадку виявлення достатніх доказів вини особи, захист зможе апелювати до формальних правил, відповідно до яких провадження в принципі не повинно було бути відкритим. Додатково, слід вказати, що законопроект не містить чітких критеріїв тотожності «обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення», які слід використовувати при застосуванні цієї норми, що залишає додатковий простір для маневрів та обходу законодавства.

Таким чином, попри зовні благі наміри авторів законопроекту, він створює більше проблем, ніж вирішує, а відтак, є навряд чи доцільним у нинішньому вигляді.